Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наумчука М.І.,

суддів: Касьяна О.П.,

Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Червонозаводського районного суду м. Харкова, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями суду, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що постановою Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області було порушено кримінальну за ознаками злочину, передбаченого ст. 86-1 КК України. 24 листопада 2000 року йому було пред’явлено обвинувачення в скоєні розкрадання колективного майна, що належить TOB "Кристал" на загальну суму 104241 грн. 31 коп. Цього ж дня обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а досудове слідство закінчено 24 січня 2001 року.

Протягом чотирьох років його справа розглядалась різними суддями Червонозаводського району. Весь час він знаходився під вартою.

29 грудня 2004 року відносно нього постановлений вирок, згідно якого він визнаний в скоєні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і призначено покарання у вигляді чотирьох років одного місяця та шістнадцяти днів позбавлення волі. Час перебування під вартою йому зараховано в час відбуття покарання та звільнено його з під варти із залу суду.

Ухвалою судової колегії судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 26 січня 2006 року вирок Червонозаводського суду був скасований, а справу направлено до районного суду.

Згідно вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2007 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Позивач вважає, що запобіжний захід, застосований до нього під час судового слідства і судового розгляду виявився більш суворим ніж призначене покарання, тому просив визнати перебування під вартою протягом чотирьох років одного місяця та шістнадцяти днів незаконним, відшкодувати заподіяну моральну шкоду, спричинену незаконним триманням під вартою у розмірі 10000 грн, зарахувати строк незаконного тримання під вартою в загальний трудовий стаж.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України п ід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.