Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області та регіональна філія ДП "Центр Державного земельного кадастру", про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2010 року та на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.01.2011 року,-

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.01.2011 року позовні вимоги задоволені частково. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні, розпорядженні та володінні частиною земельної ділянки розміром 0,023 га, що належить йому на праві власності з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знести з території домоволодіння АДРЕСА_1, збудований ними металево-цегельний паркан та встановити огорожу згідно до кадастрових планів земельних ділянок АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 300 грн.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 2-59/10 (у двох томах), перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2010 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.01.2011 року ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.10.2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.01.2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.