Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Наумчука М.І., Мостової Г.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання удаваним правочину за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від

18 вересня 2012 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання удаваним договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 17 жовтня 2007 року між відповідачами.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 липня

2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані сторонами докази в сукупності, дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували намір ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири та доказів, які б свідчили про досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу, а також того, що умовою оспорюваного договору була сплата 40 000 євро.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.