6-5236св10 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 01.06.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" ("ВіЕйБі Банк") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" ("ВіЕйБі Банк") на рішення апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року,

У вересні 2009 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" ("ВіЕйБі Банк") (далі – ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 406 118 грн.

Зазначало, що 20 грудня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Юг" (далі – ТОВ "Альянс-Юг") було укладено кредитний договір № 44/07ю, відповідно до умов якого ВАТ "ВіЕйБі Банк" надало ТОВ "Альянс-Юг" кредит у розмірі 250 тис. доларів США, строком до 19 грудня 2009 року.

ТОВ "Альянс-Юг" взяті на себе зобов’язання за кредитним договором не виконувало, тому станом на 3 липня 2009 року у товариства виникла заборгованість перед банком у розмірі 1 406 118 грн., яку банк просить стягнути з поручителя.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 6 липня

2010 року позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 44/07 від 20 грудня 2007 року у розмірі 1 406 118 грн. 34 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 6 липня 2010 року скасовано, в позові ПАТ "ВіЕйБі Банк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банк" просить рішення апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 6 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що умови укладеного між ВАТ "ВіЕйБі Банк", позивачем у справі, та ТОВ "Альянс-Юг" кредитного договору останнім не виконуються, отже ВАТ "ВіЕйБі Банк" набуло права стягнення заборгованості за кредитним договором із майнового поручителя.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові апеляційний суд виходив із положень п. 4 ст. 543 ЦК України, відповідно до яких при повному виконанні солідарного зобов’язання одним із співборжників таке зобов’язання вважається припиненим, і решта боржників звільняється від виконання перед кредитором, вважаючи при цьому що господарським судом задоволено позовні вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ "Альянс-Юг" та зобов’язано ТОВ "Альянс-Юг", як основного боржника, виконати договірні зобов’язання в повному обсязі, чим дію зобов’язань ОСОБА_3 за зобов’язаннями, що випливають із договору іпотеки припинено.

Судами встановлено, що 20 грудня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Альянс-Юг" укладено кредитний договір № 44/07ю відповідно до умов якого ВАТ "ВіЕйБі Банк" надало ТОВ "Альянс-Юг" кредит у розмірі 250 тис. доларів США, строком до 19 грудня 2009 року.

На забезпечення виконання зобов’язання за вказаним кредитним договором 25 грудня 2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку банку було передано належну останньому квартиру АДРЕСА_1, тобто умовами вказаного договору передбачено, що ОСОБА_3 виступає майновим поручителем ТОВ "Альянс-Юг"

ТОВ "Альянс-Юг" взятих на себе зобов’язань за кредитним договором не виконувало.

Рішенням господарського суду Одеської області від 1 лютого 2001 року на користь ВАТ "ВіЕйБі Банк" із ТОВ "Альянс-Юг" стягнуто суму заборгованості за кредитним договором від 20 грудня 2007 року № 44/07ю у розмірі 151 839 доларів 47 центів США та інфляційні збитки в розмірі 15 256 грн. 01 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 9 листопада

2009 року розпочато процедуру банкрутства ТОВ "Альянс-Юг".

Постановою Господарського суду Одеської області від 1 грудня

2009 року ТОВ "Альянс-Юг" визнано банкрутом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з п. 9.3 договору іпотеки від 25 грудня 2007 року договір діє до повного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі та свідків, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про задоволення позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в позові, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України, правильно встановивши обставини справи, не застосував норму закону, яка підлягала застосуванню, не врахував, що хоч рішенням господарського суду з ТОВ "Альянс-Юг" на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором, однак вказане рішення неможливо виконати, а відтак і зобов’язання ТОВ "Альянс-Юг" за кредитним договором не виконано та підлягає до виконання майновим поручителем.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ