6-3582св10 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави - 01.06.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 21 жовтня 2010 року,

У березні 2010 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі – ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 26 травня 2008 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11350876000 (далі - кредитний договір), згідно з умовами якого відповідачу до 26 травня 2015 року надано 30 951 доларів США, а ОСОБА_3 передано у заставу належний йому на праві власності автомобіль "Mitsubishi Grandis". ОСОБА_4 є поручителем за вказаним договором. Оскільки ОСОБА_3 не виконує належним чином зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, ПАТ "УкрСиббанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 237 723 грн. 54 коп. та звернути стягнення на вказаний автомобіль.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 1 липня 2010 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 237 723 грн. 54 коп. заборгованості за кредитним договором, у тому числі 223 334 грн. 70 коп. заборгованості за основним та прострочений кредитом, 13 265 грн. 06 коп. заборгованості зі сплати процентів, 1 123 грн. 78 коп. пені. Звернуто стягнення на автомобіль "Mitsubishi Grandis", 2008 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором у розмірі 237 723 грн. 54 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 21 жовтня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ПАТ "УкрСиббанк" не дотримався порядку дострокового повернення кредиту за його вимогою, який передбачено розділом 6 кредитного договору.

Проте з висновком апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 травня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір та відповідачу надано кредит у розмірі 30 951 доларів США строком до 26 травня 2015 року зі сплатою 13 % річних.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору ОСОБА_3 на забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань передав у заставу автомобіль "Mitsubishi Grandis", 2008 року виробництва, номерний знак НОМЕР_1.

26 травня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 11350876000П, згідно з умовами якого остання зобов’язалася відповідати перед банком у тому ж обсязі, що й ОСОБА_3, за всіма його зобов’язаннями, що виникають з кредитного договору.

Згідно з п. 6.2 кредитного договору у випадку неотримання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення) або з інших підстав термін дострокового повернення кредиту та сплати коштів за користування кредитом вважається таким, що настав, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення у повному обсязі протягом 40 (сорока) календарних днів, рахуючи з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги).

Оскільки ОСОБА_3 було порушено умови кредитного договору щодо сплати чергових платежів за договором, ПАТ "УкрСиббанк" згідно з умовами кредитного договору скористалося своїм правом визначити термін повернення кредиту та звернулося до відповідачів з вимогою достроково повернути кредит та кошти за його користування. Позивачем на адресу для листування, вказану у п. 10.2 кредитного договору, направлено ОСОБА_3 заяву із вимогою сплатити кредитні кошти. Зазначену заяву було повернуто банку у зв’язку з непроживанням адресата. ОСОБА_3 не повідомляв позивача про зміну свого місця проживання.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ "УкрСиббанк" у зв’язку з невиконанням відповідачами своїх зобов’язань за договорами кредиту й поруки та дотриманням банком вимог кредитного договору щодо порядку дострокового повернення кредиту.

Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 21 жовтня 2010 року скасувати, рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 1 липня 2010 року залишити в силі.