Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Стрелець Т.Г.,

Черпіцька Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, -

У червні 2016 року Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулося з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02 червня 2016 року № 102000010/2016/000140/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00135.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки митним органом не доведено, що документи, надані підприємством, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому вказував, що жодної письмової вимоги щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило, що свідчить про достатність поданих документів для визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оскаржуваних рішень відповідача, оскільки під час митного оформлення позивачем надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом, а митним органом не доведено, що ці документи є недостатніми, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни поставленого товару.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У касаційній скарзі митниця зазначає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань митної справи, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10 вересня 2014 року між позивачем - Приватним підприємством "Семенівська мануфактура" (покупець) та CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD (постачальник) укладено контракт № BASM10/09/14 та додаткові угоди до нього від 01 серпня 2014 року та від 13 жовтня 2015 року.

Відповідно до умов Контракту постачальник зобов'язується поставити покупцю за заявкою товари в асортименті. Покупець зобов'язується сплатити за товар відповідно до умов даного контракту. Загальна кількість і асортимент товару, який поставляється, складається із товарних партій, кількість яких визначається в рахунку-фактурі на кожну поставку.

Статтею 4 Контракту передбачено, що поставка товару відбувається у відповідності до "ІНКОТЕРМС-2010". Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в рахунку-фактурі.

Відповідно до ст.4 Контракту вартість за одиницю товару узгоджується і встановлюється на кожну окрему партію товару до даного контракту. Оплата товару здійснюється банківським перерахунком на рахунок постачальника, вказаний в даному контракті.

Прийом-передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, по кількості і якості (ст.7 Контракту).

Відповідно до інвойсу від 05 квітня 2016 року № BTCN2016161 товар поставлявся за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010". Тобто, CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення. В інвойсі та пакувальному листі до нього визначено асортимент товару, що поставлявся та його загальна вартість, зокрема, партія товару, яка підлягає поставці складається із: стрічок з нержавіючої сталі, швейних машин, запчастин чесальної машини, фритюрниць та пресів для взуття (вага 25 061,00 кг), загальною вартістю 31 580,50 доларів США.

Вказаний товар передано перевізнику MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY S.A., що підтверджується коносаментом від 07 квітня 2016 року MSCUYQ232798, в якому зазначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером FSCU9779689.

Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною від 04 квітня 2016 року № 0000002016161, в якій визначено, що на виконання контракту від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14 контейнером буде здійснено поставку придбаного товару та його загальна вартість в доларах США.

До порту призначення товар прибув у травні 2016 року, який отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРІЯ-ГРУП" відповідно до умов договору від 11 листопада 2015 року № 11-11/ЮГ на транспортне експедирування, укладеного з Приватним підприємством "Семенівська мануфактура" та вказаним контрагентом, який надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів.

Приватне підприємство "Національні традиції", як уповноважена особа позивача на підставі відповідного договору, надано митниці в електронному вигляді митну декларацію від 03 червня 2016 року № 102110001/2016/201091 та задекларовано наступний товар:

- прокат (стрічка) із нержавіючої сталі. Випускається шириною 15 мм - 25 мм, товщиною 1,5 мм - 2,0 мм, без вмісту нікелю, без подальшої обробки. Використовується при виробництві взуття (загальна кількість 23906,00 кг);

- машини швейні не автоматичні, промислового призначення. Використовуються для виробництва взуття, з електроприводом, однією робочою головкою, станиною та робочим столом (3 шт.);

- обладнання допоміжне для використання з машинами для підготовки текстильного волокна, запчастини чесальної машини (6 компл.);

- обладнання з електричним нагріванням, шляхом зміни температури (фритюрниця) (6 шт.);

- прес-форма для пластмаси, для лиття під тиском: прес-форма для взуття (9 компл.).

Митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: контракт від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14; інвойс від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161; пакувальний лист до інвойсу від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161; видаткова накладна від 04 квітня 2016 року № 0000002016161; відвантажувальна специфікація від 06 квітня 2016 року № ВТСN2016161/461-1; міжнародна товарно-транспортна накладна, коносаменти, калькуляції, звіти про оцінку майна, листи постачальника та позивача, прайс-листи.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару посадовою особою митного органу зроблено висновки про те, що на момент митного оформлення не виконані вимоги ч.2 ст. 53 МК України, а саме не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оціночних товарів та подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, що ввозився, та 02 червня 2016 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2016/000140/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товарів - збільшено суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 188035,12 грн.

Обставинами прийняття вказаного рішення у гр.33 рішення зазначено: звіт про оцінку майна від 01 червня 2016 року № 05-04/06/103 поданий в неповному обсязі, не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України; перевірити перерахування коштів на дану поставку товару згідно платіжного доручення від 03 лютого 2016 року № 79 неможливо; не подано до митного оформлення рахунку для здійснення попередньої оплати; надана калькуляція собівартості на товари від 18 квітня 2016 року № BTCN2016161/01 дійсна на період з 11 січня 2016 року по 11 березня 2016 року, в той час як відвантаження товару здійснено 05 квітня 2016 року згідно інвойсу від 05 квітня 2016 року № BTCN2016161; прайс-листи від 19 березня 2016 року № S19M16, від 25 березня 2016 року № 101, від 17 березня 2016 року № Т173, від 28 березня 2016 року № QF203 не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція; згідно ст.3 "Умови поставки" контракту від 10 вересня 2014 року № ВАSМ10/09/14 та інвойсу від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161 умовами поставки згідно "Інкотермс - 2010" є CFR - UA м.Іллічівськ.

Також вказано, що у митного органу наявна цінова інформація на подібні товари: митні декларації від 03 лютого 2016 року № 807110000/2016/1539, від 11 травня 2016 року № 500060001/2016/4410, від 27 листопада 2015 року № 125130013/2015/412205, від 29 березня 2016 року № 500060001/2016/2860, від 23 лютого 2016 року № 100270001/2016/249550. Митну оцінку товару здійснено за резервним методом - тов. №1 - 2,45 USD/кг, тов. №2 - 3,57 USD/кг, тов. № 3 - 20,59 USD/кг, тов. № 4 - 5,43USD/кг, тов. № 4 - 8,37 USD/кг. Попередній метод за ціною контракту не застосовано через те, що подані до митного оформлення документи відповідно до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Неможливо відповідно до вимог ч.9 ст. 58 Митного кодексу України здійснити розрахунки на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

22 червня 2016 року Чернігівською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00135, якою Приватному підприємству "Семенівська мануфактура" відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст. 51, ч.1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача на те, що надані на перевірку калькуляції дійсні в одному періоді, а відвантаження товару здійснювалось в інший, оскільки, як свідчить текст калькуляцій, вона складена на період виготовлення товару, а в самій калькуляції не визначено період її дійсності. Отже, калькуляція собівартості товару підтверджує вартість товарів, що були виготовлені в період, зазначений в калькуляції. Крім того, калькуляція не є документом, по якому здійснюється оплата та поставка товару, оскільки такими підтверджуючими документами є інвойс та коносамент, а сама калькуляція лише розшифровує вартість товару, тобто відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України калькуляція не є обов'язковим документом для визначення митної вартості товарів, а є допоміжним документом, який надається декларантом на власний розсуд.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість посилань митниці на те, що позивачем не було надано до митного оформлення рахунку для здійснення попередньої оплати, що не дає змоги перевірити перерахування коштів на дану поставку товару. Так, відповідно до ст.5 Контракту оплата товару здійснюється на наступних умовах: сума передплати відповідно до рахунку-фактури про передплату, залишок суми від повної вартості товару сплачується впродовж 3-х місяців з фактичної дати поставки. Статтею 3 Контракту передбачено умови поставки, згідно яких останні визначаються та погоджуються сторонами для кожної окремої партії товару та вказуються в інвойсі. При цьому, згідно інвойсу від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161 попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась, а здійснювалась після його поставок контрагентом позивача.

До митного оформлення рахунок для здійснення попередньої оплати не подавався, було подано платіжне доручення в іноземній валюті від 03 лютого 2016 року № 79, що свідчить про здійснення перерахування позивачем на рахунок CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD коштів в рахунок оплати за здійснену поставку партії товару, що свідчить про надання підтверджуючих документів фактичної оплати, тобто відомостей щодо перерахування коштів за поставку товару, який пред'являвся до митного оформлення.

Крім того, поставка товару на умовах CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) "Інкотермс - 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD від 19 квітня 2016 року, в якому визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі, про що також свідчать калькуляції, надані CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD.

Отже, оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс - 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO. LTD, як постачальником, не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням від 20 квітня 2016 року, яким ПП "Семенівська мануфактура" повідомлено, що відносно товарів, відвантажених за інвойсом від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161 страхування вантажу не здійснювалося. Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" також не здійснювало страхування товару, що підтверджується листом від 21 квітня 2016 року № 11.002/21.04, наданими Чернігівській митниці ДФС.

Таким чином, витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту від 10 вересня 2014 року № BASM0/09/14 за інвойсом від 05 квітня 2016 року № ВТСN2016161.

На підстави викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваних рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.