Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати послуг за утримання будинків та прибудинкової території за касаційною скаргою комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2012 року,

У вересні 2011 року комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» звернулось до суду із зазначеним позовом, який згодом уточнило, мотивуючи свої вимоги тим, що на балансі підприємства знаходиться багатоквартирний жилий будинок АДРЕСА_1. Відповідач є власником квартири № 203 у зазначеному будинку та його заборгованість з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 лютого 2009 року по 30 листопада 2010 року складає 3 159,77 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2012 року комунальному підприємству з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2012 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2012 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, ст. 13 ЦПК України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ч. 3 ст. 297 ЦПК України та дійшов висновку, що вказані комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2012 року представник комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» не був присутнім у судовому засіданні у Дарницькому районному судді м. Києва під час проголошення рішення у даній справі.

У апеляційній скарзі заявник посилався на те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції підприємством отримано 30 травня 2012 року і в межах десяти днів з дня отримання копії цього рішення подано апеляційну скаргу, тому вважав, що строк апеляційного оскарження не пропущено і питання про поновлення цього строку заявник у поданій апеляційній скарзі не порушував.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суд апеляційної інстанції не встановив належним чином день подання апеляційної скарги і, як наслідок, дійшов передчасного висновку про пропущення строку апеляційного оскарження.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Проте зазначені норми процесуального права судом апеляційної інстанції при вирішені питання про поновлення строку апеляційного оскарження враховані не були.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України, суддя апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і визнавши вказані заявником підстави неповажними, повинен був залишити її без руху та надати заявникові можливість звернутися до суду з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

За таких обставин судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, оскільки порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, тому оскаржувана ухвала відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею зазначеного питання на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2012 року скасувати, питання про відкриття апеляційного провадження передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.