Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Наумчука М.І., Мостової Г.І.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя

особа - ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2012 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок.

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. У порядку спадкування за законом визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 належними до нього будівлями та спорудами. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2012 року рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2011 року

скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, представник ОСОБА_2, просить рішення апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2012 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 частково задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовів, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 не надала докази того, що вона зверталася за отриманням свідоцтва про право на спадщину, але не могла його отримати з підстав, що не залежали від її волі, а суд не наділений повноваженнями виконувати обов'язки нотаріуса з посвідчення права на спадщину.

Крім того апеляційний суд вважав, що при укладенні спірного договору дарування сторонами було дотримано вимоги ст. 215 ЦПК України, при його укладенні не було допущено порушень ч. 1 ст. 358 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 не був співвласником частини спадкового майна і за ним не визнано такого права за рішенням суду.

Також, суд зазначав, що подаючи позов про визнання права на спадщину за законом, ОСОБА_2 не вказав, з якої причини таке право не може бути посвідчене у встановленому законом порядку, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємці, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За відсутності такої згоди настають наслідки, передбачені ч. 3 ст. 1272 ЦК України - виникає право на звернення з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а не про визнання права на спадщину.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_2, відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.