Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Мазур Л.М., Ткачука О.С., Лесько А.О., Юровської Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Медіа Україна ГмбХ" (далі – ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ"), ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року,

У квітні 2010 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ТОВ "Фрі Медіа Україна ГмбХ", ОСОБА_3. про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, розповсюдженої в опублікованій в НОМЕР_1номері газети "Блік" від ІНФОРМАЦІЯ_2. статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" та розміщеною на Інтернет сайті "Блік" ІНФОРМАЦІЯ_2. тексту цієї ж статті.

В обґрунтування вимог посилався на те, що зазначена стаття містить інформацію, яка стосується його, є такою, що не відповідає дійсності та порушує особисті немайнові права, вважає її недостовірною, а тому просив її спростувати.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4. в інтересах ОСОБА_1 відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_4. звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року, в якій просить її скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного обґрунтованого висновку про те, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки належним чином обґрунтовані та мотивовані на підставі матеріалів справи та поданих доказів і відповідають фактичним обставинам справи, аналіз яких наведено в рішенні.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб’єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Таким чином опубліковані висловлювання ОСОБА_2. є вираженням особистих поглядів з приводу її стосунків і взаємовідносин з колишнім чоловіком ОСОБА_1

Поданий позивачем висновок експертно-лінгвістичного дослідження КНДІСЕ не спростовує наведеного, він, як письмовий доказ, не має наперед встановленого значення та не може бути достатнім для того, щоб вважати оскаржуване рішення незаконним.

Вільне вираження поглядів, передавання почуттів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через ідеї, висловлені іншими людьми.

Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Якщо суб'єктивну думку особою висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, то на цю особу може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Оскільки такі вимоги ОСОБА_1 не з’являлись, то судом правильно не перевірялись висловлювання ОСОБА_2. на предмет форми їх викладення.

Невідповідність твердження ОСОБА_2. щодо розміру будинку, який залишений у власності позивача, не можна віднести до негативної інформації, вона не потягла за собою приниження честі, гідності і ділової репутації позивача.

Колегія суддів також не може погодитись з посиланням в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не дослідив докази, які суд першої інстанції дослідив з порушенням встановленого законом порядку, не надав оцінки того, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, не дослідив матеріали цивільної справи та не заслухавши пояснення сторін, ухвалив необґрунтоване та упереджене рішення, оскільки по матеріалах справи такі доводи касаційної скарги підтвердження не знайшли.

Судами першої та апеляційної інстанції дотримано вимоги чинного законодавства та цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об’єктивно з’ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка.

Наведені в скарзі доводи висновків суду не спростовують та не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття касаційною інстанцією рішення про скасування оскаржуваного судового рішення апеляційного суду та передачу справи на новий розгляд до апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року відхилити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.