Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.

суддів Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

Ситнік О.М., Писана Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року,

у справі за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок,

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання заповіту, довіреності та шлюбу недійсними, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на будинок,

У вересні 2008 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок.

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просила встановити факт прийняття спадщини після батьків у вигляді спірного домоволодіння, та визнати за нею право власності на будинок, визнати недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, визнати недійсною довіреність, видану ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_3, та шлюб, укладений між батьком та ОСОБА_3 також визнати недійсним, посилаючись на психічну хворобу ОСОБА_5 у момент вчинення ним вказаних правочинів та нерозуміння ним значення своїх дій.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 7 грудня 2009 року в задоволенні позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним шлюб, зареєстрований 11 серпня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, визнано недійсним заповіт складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 23 жовтня 2007 року, визнано недійсною довіреність на ім'я ОСОБА_3, встановлено факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вигляді домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2010 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради про визнання жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 передано на розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 7 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок за ОСОБА_4, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 7 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання шлюбу ОСОБА_5 з ОСОБА_3 недійсним, визнання недійсним виданої ОСОБА_5 довіреності на ім'я ОСОБА_3 та визнання недійсним заповіту ОСОБА_5, складеного на користь ОСОБА_3 - залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 серпня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

У вересні 2012 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Оскільки ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2012 року щодо роз'яснення якої ставиться заявником питання не відноситься до рішень, право на роз'яснення яких передбачено ст. 221 ЦПК України, то зазначена ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не може бути об'єктом роз'яснення.

Керуючись статтею 221 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.