Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Висоцької В.С.

Суддів: Гримич М.К., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз» про поновлення порушеного права, визнання акта експертизи незаконним та зобов'язання провести перерахунок заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2012 року, -

У травні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його порушені права, визнавши акт експертизи газового лічильника від 4 червня 2010 року незаконним і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості.

Позов мотивований тим, що у 2003 році в належному позивачу на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 встановлено та опломбовано газовий лічильник, про що складені відповідні акти. Оплату за спожитий газ позивач здійснював у відповідності з показниками лічильника своєчасно та у повному обсязі. 1 червня 2010 року працівниками відповідача лічильник був демонтований для проведення повірки та встановлено лічильник з обмінного фонду. В акті про демонтаж не було відображено будь-яких порушень. Позивачу був вручений один примірник акту та попереджено про необхідність з'явитися до структурного підрозділу ВАТ «Харківміськгаз» з цим примірником для підписання документів. З'явившись за адресою відповідача позивач надав свій примірник акту, в якому було дописано про виявлені порушення, які полягали у відсутності чіткого відбитку повірочного тавра, а також складено окремий акт про виявлені порушення від 1 червня 2010 року, акт про демонтаж лічильника від 1 червня 2010 року для проведення експертизи, акт-претензія від 1 червня 2010 року, складений у зв'язку з невиконанням позивачем договору від 22 травня 2009 року, де у числі виявлених недоліків зазначено: зазублини на болтах з ознаками зняття мастичних пломб, а також запропоновано надати доступ для зняття лічильника на експертизу. Повідомлено про її проведення 4 червня 2010 року.

4 червня 2010 року позивач з'явився до цього ж структурного підрозділу відповідача, де йому запропонували підписати акт експертизи, в якому було зазначено, що зворотній відбиток пломби держповірника не відповідає зразку, пошкоджена краска на контровочних гвинтах відлікового механізму, відсутнє стопорне кільце, механічні пошкодження відсутні.

14 січня 2011 року вказаний лічильник був встановлений у будинку позивача замість лічильника з обмінного фонду.

Позивач посилається на те, що за газ він завжди сплачував згідно показникам лічильника, надавав безперешкодний доступ до нього працівникам відповідача. У роботу лічильника з часу його встановлення не втручався, про що і зазначив у акті-претензії. З отриманого 16 травня 2011 року попередження про погашення заборгованості в сумі 11347 грн. та відключення газопостачання у разі невиконання цієї вимоги, позивачу стало відомо про порушення його прав відповідачем.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2012 року, даний позов задоволено частково. Поновлено порушене право ОСОБА_5, шляхом зобов'язання відповідача провести нарахування спожитого газу у житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до показників прибору обліку (газового лічильника). У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов виходив з того, що з пояснень позивача та показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що під час демонтажу лічильника в будинку позивача будь-яких порушень чи недоліків до акту не було встановлено. При цьому демонтований лічильник не упаковувався та опечатувався пломбами газопостачальної організації. Акт, до якого були внесені порушення у вигляді відсутності чіткого відбитку повір очного тавра та зазублин на болтах був складений не під час демонтажу лічильника і його складено працівником відповідача, яка участі у демонтажі лічильника не приймала. Але саме на підставі цього акту була проведена експертиза. Враховуючи наведене суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено в який момент з'явилися виявлені недоліки лічильника і не спростовано того, що вони могли з'явитися внаслідок невжиття заходів його належного зберігання після демонтажу. За таких обставин, нарахування позивачу оплати за спожитий газ без урахування показників лічильника є порушення його прав.

В акті №54 Е експертизи лічильника газу від 4 червня 2010 року результати зовнішнього огляду лічильника не відображені; вказано, що зворотній відбиток пломби держповірника не відповідає зразку, в розділі цілісності відлікового механізму вказано про пошкодження краски на контровочних гвинтах відлікового механізму та відсутність стопорного кільця в конструкції лічильного механізму; механічних пошкоджень немає. Додатком до акту вказана довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки. При цьому, такої довідки відповідачем не надано, а акт про встановлення побутового лічильника газу після повірки від 14 січня 2011 року свідчить про те, що саме цей лічильник був встановлений в будинку позивача.

Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем Правил надання населенню послуг з газопостачання, які призвели до заниження показань установленого в його будинку лічильника газу і нарахування йому плати за спожитий газ без урахування показань лічильника здійснено відповідачем безпідставно.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, оцінки наданих ними доказів, з огляду на наступне.

Із зазначених позивачем предмету та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахування плати за використаний природний газ та збитків, завданих пошкодженням лічильника.

Разом з тим, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом (1618-15) , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оскарження дій ВАТ «Харківміськгаз» щодо нарахування плати за використаний природний газ та збитків, які є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

Доводи, викладені позивачем у позовній заяві можуть бути запереченням у разі предявлення до нього позову про стягнення певної суми (збитків), разом з тим, таких позовних вимог до нього не заявлено.

Таким чином, суду необхідно було уточнити позовні вимоги ОСОБА_5, встановити характер спірних правовідносин, проте ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд цього не уточнив і не встановив.

За таких обставин, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України їх слід скасувати з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 листопада 2011 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2012 року скасувати.

Справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.