6-26812св12 Про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною - 24.10.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: орган опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування м. Черкаси, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення годин зустрічі з дитиною за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 травня 2012 року,

У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 11 червня 2005 року перебував у шлюбі з відповідачкою, від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Черкаського районного суду від 25 березня 2010 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина, а рішенням цього ж суду від 10 березня 2011 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 чинить йому та його батькам перешкоди у спілкуванні з дитиною, у зв'язку з чим він позбавлений можливості брати участь у вихованні сина, відвідувати його, забирати до себе на вихідні дні. Він звертався до комісії з питань захисту прав дитини Черкаської районної адміністрації з проханням вирішити питання щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, проте відповідачка на засідання комісії не з'явилась.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, визначивши йому години зустрічі з сином.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 травня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_4 не перешкоджати йому у спілкуванні з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначено години зустрічі батька з сином: кожну першу, третю суботу з 15:00 год. до 17:00 год. у неділю, а також з 6 січня до 10 січня під час зимових канікул і місяць у літній період для оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з ОСОБА_4

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, встановивши порядок щотижневого (два дні в тиждень) його спілкування з дитиною за попередньою домовленістю з нею та у її присутності, не порушуючи розпорядок дня дитини, у решті позову відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_4, перешкоджаючи батьку в його спілкуванні з дитиною, порушує не тільки права позивача як батька, а й права самої дитини.

Проте погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Судами попередніх інстанцій установлено, що сторони перебували у шлюбі в період з 11 червня 2005 року до 10 березня 2011 року. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з матір'ю, проте остання перешкоджає позивачу належним чином спілкуватися з сином. Рішенням Черкаського районного суду від 25 березня 2010 року з позивача на користь відповідачки на утримання сина стягнуто аліменти.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (чч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до чч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте, у матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору.

Суд у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув і дійшов передчасного висновку про визначення способу участі позивача у вихованні дитини.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 квітня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 травня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.