Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дербенцевої Т.П., Висоцької В.С., Савченко В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом її звільнення.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що частина вищевказаної земельної ділянки, переданої їй рішенням Чернівецької міської Ради № 1299 від 29 квітня 2010 року в оренду для ведення городництва строком на 11 місяців, самовільно зайнята ОСОБА_5, яка відмовляється звільнити її у добровільному порядку.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року, позов задоволено.

Ухвалено усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1200 га.

Зобов'язати ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,0329 га по АДРЕСА_1 та привести її у стан, придатний для використання за її цільовим призначенням.

Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, висновки судів не спростовують та не дають підстав для скасування судових рішень.

Відповідно до ч.3 ст. 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч.3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.