6-28837св12 Про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором - 24.10.2012 Прийняття

головуючого Макарчука М.А., суддів: Мазур Л.М., Матвєєвої О.А.,Маляренка А.В., Писаної Т.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Мегабанк», яке діє через представника ОСОБА_8, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2012 року,

У жовтні 2009 року ПАТ «Мегабанк» звернулося з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 226 029,15 грн. В подальшому позивач заявами від 26 січня 2011 року та від 23 грудня 2011 року позовні вимоги уточнив, згідно з якими просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 298 088,86 грн, яка складається з: 27 288,57 доларів США заборгованості по кредиту, 5 047,25 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках; 12 095,59 грн штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, 3 823,73 грн штрафу за несвоєчасну сплату відсотків; 19 090 грн штрафу у розмірі 10 % від вартості предмету застави за порушення п. 2.1.3 договору застави; 4 719,57 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням позичальником за кредитним договором зобов'язань щодо своєчасного погашення наданого позивачем грошового кредиту та сплати відсотків за його використання.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2012 року, позов задоволено частково.

У касаційній скарзі представник ПАТ «Мегабанк» просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В наданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_9 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, в процесі розгляду справи судами не порушені норми процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судами встановлено, що між ВАТ «Мегабанк» в особі Полтавської філії ВАТ «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк», банк) та ОСОБА_10 09 лютого 2007 року був укладений кредитний договір № 19/2007, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на придбання автомобіля у розмірі 37 800,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит до 08 лютого 2014 року та сплатити відсотки у розмірі 11,5 річних. З метою забезпечення позичальником виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_11 08 лютого 2007 року був укладений договір поруки № 19/2007-П та договір застави автомобіля від 09 лютого 2007 року, укладений між банком та позичальником.

Судами встановлено та не заперечується сторонами обставина щодо виконання банком своїх зобов'язань по наданню кредитних коштів у повному обсязі та порушення зобов'язань зі сторони позичальника в частині своєчасного повернення кредиту та відсотків за його використання у обумовлених розмірах згідно з графіком погашення.

З урахуванням наведеного суди обґрунтовано задовольнили вимоги про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення суми основного кредиту у розмірі 27 288,57 доларів США.

Стягуючи на користь банку із відповідачів лише 2 137,71 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках, в той час, як позивачем до стягнення ця сума була заявлена у розмірі 5 047,25 доларів США, місцевий суд взагалі не мотивував свій висновок.

Позивачем, також були заявлені до стягнення суми неустойки, а саме пені відповідно до п. 7.1 кредитного договору за порушення строків сплати нарахованих процентів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення та штрафу відповідно до умов п. 7.2 кредитного договору за порушення п. 1.1 та п. 3.2.3 цього договору і п. 2.1.3 договору застави.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення пені місцевий суд виходив з того, що позивачем не наданий обґрунтований розрахунок пені, у зв'язку з чим перевірити правомірність її нарахування неможливо.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

До матеріалів справи долучені (т.1 а.с. 155-156) розрахунки пені та штрафних санкцій, які були надані позивачем. Суд в порушення вимог статей 4, 10, 212- 213 ЦПК України не перевірив вказаний розрахунок, не роз'яснив сторонам право на спростування розрахунку або визначення спірного розміру спеціалістом чи експертом. Відмовляючи у позові про стягнення пені лише з тих підстав, що розрахунок є нечітким, суд не зазначив доказів, якими визначена у розрахунку сума заборгованості спростовується.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення штрафу за порушення пункту 1.1 кредитного договору у розмірі 12 095.59грн з тих підстав, що вказана штрафна санкція пов'язана лише з невиконанням обов'язку щодо кінцевого строку погашення всієї заборгованості, (а саме - 08 лютого 2014 року) суд не звернув увагу на другий абзац цього пункту щодо обов'язку дотримання графіку погашення кредиту, наведеного у додатку №1 до договору. Суд не перевірив обставин щодо дотримання чи порушення позичальником усіх зобов'язань, передбачених у п. 1.1 кредитного договору, за порушення яких у п. 7.2 договору передбачена відповідна відповідальність.

Місцевим судом також було відмовлено у задоволені решти заявлених до стягнення сум неустойки: 3 823,73 грн штрафу за несвоєчасну сплату відсотків та 19 090 грн штрафу у розмірі 10 від вартості предмету застави за порушення п. 2.1.3 договору застави не вірно застосувавши ч. 3 ст. 551 ЦК України. Відповідно до вказаної норми права розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому суд не зазначив, які суми неустойки, внаслідок яких обставин та у яких межах ним зменшено, а відмовлено у задоволенні відповідних вимог взагалі, що ст. 551 ЦК України не передбачено.

Всупереч вимог статей 303, 315, 316 ЦПК України апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм процесуального права уваги не звернув, також, у достатній мірі не перевірив доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі та помилково залишив без змін рішення місцевого суду про відмову у задоволені вимог про стягнення 5 047,25 доларів США заборгованості по нарахованим відсоткам, 12 095,59 грн штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, 3 823,73 грн штрафу за несвоєчасну сплату відсотків, 19 090 грн штрафу у розмірі 10 % від вартості предмету застави за порушення п. 2.1.3 договору застави, 4 719,57 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.

У зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення на підставі ст. 338 ЦПК України підлягають частковому скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Мегабанк», яке діє через представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2012 року в частині відмови у задоволені вимог про стягнення 5 047,25 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках, 12 095,59 грн штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, 3 823,73 грн штрафу за несвоєчасну сплату відсотків, 19 090 грн штрафу у розмірі 10 % від вартості предмету застави за порушення п. 2.1.3 договору застави; 4 719,57 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.