Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,

Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року,

У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він 1 серпня 2008 року уклав договір позики з громадянином ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом

Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 За цим договором позивач передав відповідачу гроші у сумі 791340 грн., що на момент укладення Договору в еквіваленті становить 163500 доларів США строком до 19 вересня 2008 року. Відповідно до умов Договору відповідач повинен був повернути всю суму отриманих коштів одноразово до 19 вересня 2008 року. У встановлений строк ОСОБА_8 кошти не повернув. Також, 24 грудня 2008 року відповідач додаткового отримав від ОСОБА_3 кошти в гривнях на суму, що на

момент отримання коштів еквівалентно 10000 доларів США. Відповідно до письмової розписки відповідач був зобов'язаний повернути кошти на протязі одного місяця, тобто до 24 січня 2009 року. В строк до 24 січня 2009 року ОСОБА_8 вказані кошти також не повернув. Беручи до уваги наведені обставини позивач просив стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 1321514 грн. 80 коп., еквівалентну 173500 доларів США, суму завданих збитків в розмірі 1516839 гривень, суму інфляційних збитків в розмірі 20991 грн. 90 коп. та 3% річних в розмірі 29285 грн. 76 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 1 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_8. на користь ОСОБА_3 656047 грн. 89 коп. заборгованості за договором позики. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 399914 грн. 55 коп. заборгованості за договорами позики з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, 7100 грн. витрат на вчинення виконавчого напису. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 просить змінити ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 апеляційний суд, правомірно виходив з того, що сума заборгованості за договором позики підлягає стягненню з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 399914 грн. 55 коп., оскільки позика відповідачу надавалась в національній валюті, а також підлягає стягненню 7100 грн. витрат на вчинення виконавчого напису.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.