Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації», про поділ спільної сумісної власності подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє від імені публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», на ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2012 року,

ОСОБА_3 звернулася до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою, в якій просила поділити набуте нею за час шлюбу з відповідачем майно та визнати за нею право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У судовому засіданні сторони просили затвердити мирову угоду.

Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2012 року, визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у справі про розподіл майна подружжя. Визнано за ОСОБА_3 право власності на помешкання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з одноповерхового саманового обкладеного цеглою жилого будинку «А-1» жилою площею в 32,8 кв.м з надвірними побудовами: гараж «Г-1», сарай «С-1», сарай «Н-1», вбиральня «У-1», погріб «П-1», сарай «Т-1», ворота «№-1», паркан «№ 2», замощення «І», без виділу часток в натурі; визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль ЗАЗ-968 М, державний номер НОМЕР_1 меблеву стінку «Фараон» 4,5 м; м'які меблі «Тюльпан»; телевізор «LG»; магнітофон «Sony»; холодильник; килими персидські - 2 шт. Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: РКП «Мар'їнське БТІ», про розподіл загальної сумісної власності подружжя закрито.

ОСОБА_5, який діє від імені публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи мирову угоду суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили із того, що заява сторін про затвердження мирової угоди не суперечить закону.

Однак, погодитись із такими висновками неможливо.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову. Якщо умови мирової угоди суперечить закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Визнаючи відповідно до умов мирової за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на майно, суди не з'ясували чи відповідає зазначена мирова угода вимогам закону, крім того, не визначили вартості майна що підлягає поділу.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 26 травня 2010 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 солідарно на користь АТ «ПроКредит Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 403.24412 від 29 вересня 2008 року у розмірі 226 751 грн. 90 коп.

5 липня 2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання рішення.

7 грудня 2010 року накладено арешт на все нерухоме майно на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції Донецької області.

В ході виконавчого провадження згідно довідки районного комунального підприємства «Мар'їнського бюро технічної інвентаризації» за № 06-1/984 від 5 грудня 2011 року було встановлено, що боржнику ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок за АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Мар'їнського райнотокругу ОСОБА_7

16 лютого 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мар'їнського районного управління юстиції ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості перед AT «ПроКредит Банк» було проведено арешт та опис вказаного вище майна зі складанням відповідного акту.

В процесі розгляду справи між подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про поділ власності подружжя суд не витребував відомості з Єдиного Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та районного комунального підприємства «Мар'їнського бюро технічної інвентаризації м. Мар'їнка» м. Мар'їнка, щодо обтяження будинку належного ОСОБА_4, який він за мировою угодою передав своїй дружині у власність, не визначив вартість поділеного майна, не залучив до участі у справі в розгляді справи в якості третьої особи кредитора ОСОБА_4 при виконанні рішення про стягнення коштів на користь якого був накладений арешт на майно, яке є предметом поділу.

Суди при визнанні мирової угоди на зазначене уваги не звернули, обставини, які мають значення для правильного вирішення спору не встановили.

Тому, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки допущені судами порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи про поділ спільного майна подружжя.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», задовольнити.

Ухвалу Мар'їнського районного суду Донецької області від 16 лютого 2012 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 квітня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.