6-13042св11 Про анулювання права власності, визнання права власності на частину житлового будинку, виділ частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою - 17.10.2012 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Харківська міська рада, про припинення права власності, визнання права власності на 73/100 частки житлового будинку, виділу частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2012 року,

У 2002 році ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення права власності, визнання права власності на 73/100 частки житлового будинку, виділу частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності та зареєстрований за співвласниками: ОСОБА_4 - 19/100 частки на підставі договору дарування, посвідченого Другою державною нотаріальною конторою м. Харкова 24 квітня 1989 року; ОСОБА_6 - 57/100 частки на підставі свідоцтва про право власності від 27 грудня 1984 року; ОСОБА_5 - 24/100 частки на підставі договору дарування, посвідченого Другою державною нотаріальною конторою м. Харкова 15 жовтня 1991 року. Позивач займає будинок літ. «Б-1», відповідач ОСОБА_6 - будинок літ. «Е-1», відповідач ОСОБА_5 займав житловий будинок літ. «А-1», але зніс його та побудував на його місці новий будинок літ. «А-2», який з згідно рішенням Ленінського райвиконкому м. Харкова № 52/11 від 12 березня 1991 року прийнятий до експлуатації актом прийому від 27 грудня 1995 року № 249. У зв'язку з тим, що старий будинок знесено, необхідно анулювати право власності ОСОБА_5 на 24/100 частки домоволодіння, при цьому зазначив, що доля в домоволодінні нового будинку складає 72/100 частки і позивач не заперечує проти визнання за ОСОБА_5 права власності на вказаний будинок. Також, просив виділити його долю в домоволодінні в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою та перерозподілити ідеальні частки між співвласниками.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2011 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Харківська міська рада, про припинення права власності, визнання права власності на 73/100 частки житлового будинку, виділу частини будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено частково.

Виділено ОСОБА_4: житловий будинок літ. Б-1 - приміщення 3-4 площею 17,6 кв.м, приміщення 3-5 площею 8,8 кв.м, вартістю 27 545 грн.; погріб літ. Г, вартістю 1 754 грн.; частину огородження № 1 довжиною 39,8 погонних метри, вартістю 1 822 грн.; частину огородження № 8 довжиною 23,5 погонних метри, вартістю 1 137 грн., хвіртку № 7, вартістю 103 грн., що буде складати ідеальну частку 7/100 частки домоволодіння.

Перерозподілено ідеальні частки співвласників та зазначено, що ОСОБА_4 буде належати 7/100 частки замість 5/100 частки, ОСОБА_6 буде належати 16/100 частки замість 21/100 частки, ОСОБА_5 буде належати 77/100 частки замість 74/100 частки в домоволодінні АДРЕСА_1

Визначено порядок користування земельною ділянкою відповідно до якого ОСОБА_4 виділено в користування земельну ділянку № ІІ з боку міського проїзду з окремим виїздом на міський проїзд площею 1002 кв.м, що відповідає його первісній ідеальній долі. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2012 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2011 року в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Харківська міська рада, про призначення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, із залишенням у силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1962 році домоволодіння АДРЕСА_1 належало ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право особистої власності, виданого згідно з рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 13 від 25 травня 1962 року, замість загубленого договору купівлі-продажу від 1932 року.

У 1962 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 106/20 від 17 липня 1962 року, у зв'язку з тим, що житловий будинок у домоволодінні № 22 був визнаний як будинок тимчасового типу - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було надано дозвіл на будівництво нового житлового будинку замість старого. Проект будівництва підлягав узгодженню в управлінні головного архітектора м. Харкова, але це рішення не було виконане.

З 1962 по 1966 роки ОСОБА_8 у домоволодінні був побудований будинок, про що зазначено в рішенні виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 72/5 від 17 травня 1966 року про дозвіл на оформлення спадщини ОСОБА_10

У 1966 році спадщину після ОСОБА_7 на Ѕ частини домоволодіння прийняла ОСОБА_10

На іншу Ѕ частини домоволодіння вона отримала свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.

У 1966 році ОСОБА_10 отримала дозвіл на будівництво нового будинку.

У 1984 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 116/27 від 07 серпня 1984 року ОСОБА_6 було дозволено оформити самовільно побудований житловий будинок літ. «Е-1».

Цього ж року відповідно до рішення виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 178/45 від 04 грудня 1984 року в зв'язку з будівництвом нового житлового будинку літ «Е-1» долі в домоволодіння були перерозподілені по фактично сформованому порядку користування. Співвласникам стало належати: ОСОБА_10 - 43/100 частки домоволодіння, ОСОБА_6 - 57/100 частки вказаного домоволодіння.

У 1986 році рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 231/3 від 01 квітня 1986 року ОСОБА_10 було дозволено переобладнати літню кухню літ. «Б» під житловий будинок.

У 1989 році ОСОБА_10 подарувала 19/100 частки домоволодіння ОСОБА_4 та в 1991 році ОСОБА_10 подарувала 24/100 частки домоволодіння ОСОБА_5

З 1991 по 1995 роки був побудований третій житловий будинок літ. «А-2», який прийнятий до експлуатації на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради м. Харкова № 249 від 27 грудня 1995 року на ім'я ОСОБА_5

Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 становила 2658 кв.м, з яких: 910 кв.м, закріплені рішенням виконкому Ленінської райради м. Харкова № 67 від 28 лютого 1956 року; 1658 кв.м (самовільне захоплення) закріплені рішенням Харківської міськради № 178 від 12 березня 1997 року, як додаткова земельна ділянка у спільне постійне користування співвласників для обслуговування житлових будинків, надвірних будівель і споруд, відповідно до ідеальних часток у праві власності співвласників до перерозподілу ідеальних часток співвласників у спірному домоволодінні.

07 травня 1997 року було встановлено межі земельної ділянки на місцевості та Харківська міськрада видала з цього приводу відповідний акт.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2000 року долі в домоволодінні були перерозподілені за фактично сформованим порядком користування і співвласникам стало належати: ОСОБА_4 - 5/100 частки замість 19/100 частки домоволодіння; ОСОБА_6 - 21/100 частки домоволодіння; ОСОБА_5 - 74/100 частки замість 24/100 частки домоволодіння.

20 липня 2001 року за участю всіх співвласників будинку було встановлено межі земельної ділянки на місцевості та Державним комітетом по земельним ресурсам Харківської міськради було видано з цього приводу акт від 31 липня 2001 року.

Позивач займає будинок літ. «Б-1», відповідач ОСОБА_6 - будинок літ. «Е-1», відповідач ОСОБА_5 займав подарований йому житловий будинок літ. «А-1», але зніс цей будинок та побудував на його місці новий будинок літ. «А-2», який згідно з рішенням Ленінського райвиконкому м. Харкова № 52/11 від 12 березня 1991 року прийнятий до експлуатації, актом прийомки від 27 грудня 1995 року № 249.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції взяв за основу будівельно-технічну експертизу від 25 жовтня 2009 року та дійшов висновку про зміну долі сторін у спільній частковій власності та визначив порядок користування земельною ділянкою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визначення порядку користування земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач категорично заперечував проти запропонованих експертом двох варіантів порядку користування земельною ділянкою площею 2568 кв.м, яким передбачено наявність ділянки спільного користування між співвласниками та з урахуванням окремих виходів для кожного співвласника, інших можливих варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою позивачем не надано, та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині у зв'язку з неприйнятністю запропонованих варіантів визначення порядку користування спірною земельною ділянкою.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Як роз'яснено в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 (va007700-04) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. У разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки, суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред'явленні вимог кожним із учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Проте всупереч вищезазначеному, апеляційний суд, встановивши наявність права позивача на визначення порядку користування земельною ділянкою та необхідність його захисту, не вирішив спір по суті заявлених позовних вимог та не з'ясував: можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки, можливість відповідної грошової компенсації, можливість залишення в спільному користуванні тих ділянок, роздільне користування, якими встановити неможливо, належним чином не вмотивував відхилення двох варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою, що запропоновані експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7280 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. зас. проф. ОСОБА_11 від 23 березня 2011 року, та відмовив у задоволені позову в цій частині у зв'язку з неприйнятністю позивачем запропонованих варіантів визначення порядку користування спірною земельною ділянкою.

Проте з висновками суду першої інстанції в частині визначення порядку користування земельною ділянкою також погодитися не можна.

Згідно з ч. 3 ст. 335 ЦК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 91 Земельного кодексу Української РСР України від 08 липня 1970 року особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

Визначаючи порядок користування земельною ділянкою відповідно до запропонованого першого варіанту висновку № 4749 судової будівельно-технічної експертизи від 25 жовтня 2009 року, яку провело КП «Харківське БТІ», суд першої інстанції в порушення вимог статей 213- 215 ЦПК України, встановивши, що ОСОБА_4 набув право власності 19/100 частки домоволодіння у 1989 році, площа земельної ділянки становила 2658 кв.м, залишив поза увагою ту обставину, що порядок користування земельною ділянкою повинен бути проведений за первісними ідеальними долями співвласників на момент набуття права спільної власності, та не з'ясував: чи відповідають зазначені експертом у вказаному висновку первісні ідеальні долі співвласників домоволодіння первісним ідеальним долям, що встановлені судом.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині визначення порядку користування земельною ділянкою підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.