Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Умнової О.В., Фаловської І.М., Савченко В.О., Колодійчука В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» про повернення вкладу за договором депозиту, стягнення нарахованих за користування ним відсотків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2011 року,

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Столиця» (далі - ПАТ «Банк Столиця») про повернення вкладу за договором депозиту, стягнення нарахованих за користування ним відсотків, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що 3 грудня 2010 року уклала із відповідачем договір банківського вкладу «Відновлення» строком на один рік, за умовами якого в той же день передала банку 13 400 євро, а ПАТ «Банк Столиця» зобов'язався повернути вклад через рік і щомісячно виплачувати проценти за користування вкладом в розмірі 9,5% річних.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виплати відсотків за користування вкладом, ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ «Банк Столиця» такі відсотки за період січень - травень 2011 року та передані нею за договором банківського вкладу грошові кошти, а також відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду.

У зв'язку з поверненням у серпні 2011 року суми вкладу, позивачка змінила позовні вимоги й просила стягнути з відповідача 9 949 грн. 28 коп. несплачених за грудень - серпень 2011 року проценти за користування вкладом, 11 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Заочним рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Банк Столиця» на користь ОСОБА_1 9 949 грн. 28 коп. несплачених у грудні-серпні 2011 року процентів за користування вкладом, 5 тис. грн.. на відшкодування моральної шкоди; вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2011 року зазначене рішення міськрайонного суду в частині вирішення вимог про стягнення процентів за користування вкладом та відшкодування моральної шкоди скасовано й в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ПАТ «Банк Столиця» на користь позивачки 9,5 євро належних до сплати процентів за користування вкладом й відмовлено у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди; у іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а ч. 5 ст. 1061 цього Кодексу передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судами встановлено, що 3 грудня 2010 року між сторонами було укладено договір банківського вкладу «Відновлення» строком на один рік, за умовами якого позивачка передала банку 13 400 євро, а ПАТ «Банк Столиця» зобов'язався повернути вклад через рік і щомісячно виплачувати проценти за користування вкладом в розмірі 9,5% річних.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1, посилалась на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виплати відсотків за користування вкладом, просила стягнути з останнього такі відсотки за період січень - травень 2011 року та передані нею за договором банківського вкладу грошові кошти. Під час розгляду справи відповідачем було повернуто останній грошовий вклад.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд правильно виходив з того, що у зв'язку з достроковим поверненням вкладу, відповідно до умов договору банківського вкладу, розмір процентів за користування ним зменшується до 0,1% річних й становить 9,5 євро у валюті договору.

Судова колегія вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права й підлягає залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2011 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.