Справа №22ц/2190/3070/2012 
Головуючий в 1 інстанції:
Категорія: 30 Бойко М.Є.,
Доповідач: Кузнєцова О.А.
Апеляційний суд Херсонської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2012 року листопада місяця 29 дня
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29792659) )
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Кузнєцової О.А.,
суддів : Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
при секретарі Романовій Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я.
При цьому позивачка вказала, що 09.08.1999 року сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті якої вона отримала тяжкі тілесні ушкодження і висновком МСЕК визнана інвалідом 1 групи, втратила працездатність. Вироком Малиновського районного суду м. Одеса від 22.08.2005 року винним у ДТП визнано відповідача, а тому позивачка просила суд стягнути з нього на її користь втрачений заробіток, додаткові витрати, а також кошти на придбання автомобіля.
У судовому засіданні позивачка свої вимоги уточнила, доповнила та просила суд задовольнити свої вимоги в частині:
- відшкодування втраченого заробітку в зв'язку з ушкодженням здоров'я; одноразово - 38955,24 грн. ( з дня ДТП до дня звернення до суду з даним позовом), а також щомісячно - 767,57 грн. ( середньомісячний заробіток юриста);
- втрати на три види догляду: спеціальний медичний, постійний сторонній та побутове обслуговування, одноразово за минулий час - 18072 грн., а також з дня ухвалення рішення суду - щомісячно і безстроково: на спеціальний медичний догляд - у розмір: мінімальної заробітної плати, на постійний сторонній догляд - у розмірі мінімальної заробітної плати, на побутове обслуговування - у розмірі ј мінімальної заробітної плати:
- витрати на додаткове харчування щомісячно і безстроково, з розрахунку 10 грн. на день;
- витрати на придбання виробів медичного призначення (підгузники у кількості 4 шт. на добу) щомісячно і безстроково, з розрахунку 16,20 грн. на день;
- витрати на придбання медикаментів (згідно рекомендацій ЛКК) щомісячно та безстрокове, з розрахунку 50 грн. на місяць;
- витрати на придбання постільної білизни (один комплект на 10 днів), щомісячно та у подальшому безстроково, виходячи з суми 240 грн. на місяць;
- витрати на санаторно-курортне лікування;
- витрати на придбання медичного обладнання: інвалідного візка дорожнього -17882 грн.; інвалідного візка кімнатного - 898 грн.; функціонального ліжка - 5024 грн.; коліноспирача - 12524 грн.; протипролежневого матрацу -1444 грн. та протипролежневої подушки - 196 грн.;
- витрати на придбання транспортного засобу -автомобілю у розмірі 22811 грн.;
- витрати на обладнання квартири і будівництво пандусу у розмірі 21 952 грн.;
- витрати на придбання ліків, засобів особистої гігієни, транспортні витрати, за
період - з 09.08.1999 року по день звернення з позовною заявою до суду, у загальній сумі 13 877, 27 грн.;
- витрати на супроводжуючого з 09.084 999 року по день звернення до суду в сумі 25 965 грн.
Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2006 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування здоров'я одноразово 16 165,32 грн. та стягувати щомісячно на користь ОСОБА_4 втрачений заробіток щомісячно у розмірі мінімальної заробітної плати, починаючи з 09.12.2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 одноразово на спеціальний медичний догляд, побутовий догляд, звичайний сторонній догляд - 23584,50 грн., а далі, починаючи з 09.12.2006 року, щомісячно та безстроково зобов'язано стягувати на спеціальний медичний догляд - у розмірі мінімальної заробітної плати, на постійний сторонній догляд - у розмірі мінімальної заробітної плати, на побутове обслуговування - у розмірі мінімальної заробітної плати.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість придбаних нею за свій рахунок ліків, предметів особистої гігієни, інвалідного візку, а також транспортні витрати, понесені в зв'язку з лікуванням у різних медичних закладах у розмірі - 13 877 грн. 27 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 щомісячно, починаючи з 09.12.2006 року: вартість додаткового, харчування - 300 грн., витрати на придбання виробів медичного призначення - 486 грн. щомісячно, медичних ліків - 50 грн. щомісячно, постільної білизни - 240 грн. в місяць. Всього - 1076 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 одноразово вартість путівки в сумі 4950 грн., перерахувавши ці кошти управлінню соціального захисту населення в Херсонській області для її придбання.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість необхідних їй медичних та реабілітаційних приладів в сумі 37 968 гри., перерахувавши ці кошти управлінню соціального захисту населення в Херсонській області для їх придбання, а також вартість спорудження в її житлі пандусу та спеціального його обладнання - 21 952 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 22 811 грн. для придбання автомобілю «Таврія», перерахувавши ці кошти управління соціального захисту населення в Херсонській області.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на проживання та харчування супроводжуючого за періоди проходження позивачкою лікування та навчання -25 965 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір - 1672.73 грн. та 30 грн. - витрати за надання послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2006 року скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В письмових запереченнях ОСОБА_4 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
У відповідності із ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Стягнення додаткових витрат може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
Вироком місцевого суду Малиновського району м. Одеси від 22.08.2005 року ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 215 КК України. В результаті скоєної ним 09.08.1999 року дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала закриту травму шийного відділу хребта з ушкодженням четвертого, п'ятого, шостого хребців та спинного мозку, що потягло параліч та відсутність рефлексів тулубу і кінцівок, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння. На даний час вирок набрав чинності.
Таким чином, судом безспірно встановлено, що шкоду ОСОБА_4 09.08.1999 року заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, між отриманим позивачкою каліцтвом та протиправним діянням відповідача існує прямий причинний зв'язок, а тому саме він повинен її відшкодувати.
При цьому, суд також вважає доведеним причино-наслідковий зв'язок між ушкодженнями здоров'я, отриманими ОСОБА_4 в результаті травми та майновими витратами.
У відповідності із висновком судово-медичної експертизи № 46, проведеної по справі, стійка втрата професійної працездатності позивачки настала 09.08.1999 року і складає 95%. Крім того, 08.12.1999 року ОСОБА_4 визнана інвалідом першої групи, а з 2003 року - інвалідом 1 групи безстроково.
Оскільки вирок місцевого суду Малиновського району м. Одеси, яким встановлено винну особу у заподіянні шкоди, набрав чинності 22.08.2005 року, а ОСОБА_4 звернулася до суду 07.03.2006 року, колегія суддів вважає, що позивачка звернулася до суду з межах строку позовної давності, а тому суд першої інстанції правильно визначив період нарахування шкоди.
За таких обставин, на думку суду, відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати позивачці ОСОБА_4 втрату заробітку за період з дня 09.08.1999 року по день постановлення рішення - 09.12.2006 року за наступним розрахунком.
За 7 років непрацездатності та 4 місяці з нього на користь позивачки, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, необхідно стягнути 16 165,32 грн. (95% від мінімальної заробітної плати у відповідному розмірі за визначений період часу х на 87 місяців і 9 днів грудня 2006 року), а у подальшому стягувати втрачений заробіток щомісячно у розмірі мінімальної заробітної плати.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 11, 12, 18, 19, 22 Постанови № 6 від 27.03.1992 року (v0006700-92) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із наступними змінами при заподіянні каліцтва або іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати) потерпілому заробіток (доходи від трудової діяльності), втрачений ним внаслідок викликаної цим втрати або зменшення працездатності, а також відшкодувати викликані ушкодженням здоров'я додаткові витрати на посилене харчування, протезування, сторонній нагляд тощо. Розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку або зменшення його у зв'язку з каліцтвом, встановлюється в процентах до цього заробітку, що відповідають ступеню втрати ним професійної працездатності. Коли протягом 24 місяців, які передували ушкодженню здоров'я, потерпілий не мав певних джерел доходів, розмір відшкодування визначається, виходячи із встановленого законом мінімального розміру заробітної плати.
Встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадиться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями -МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК -якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою -в решті випадків.
Якщо в потерпілого у зв'язку з ушкодженням здоров'я є потреба у додаткових витратах на медичну та соціальну допомогу (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду.
При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що:
а) компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках -судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали;
б) розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках -судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, -на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо): її половини -на постійний сторонній догляд; чверті -на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів І групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витраті на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється;
в) розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість. За медичним висновком потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи -щорічно надається безоплатно путівка для санаторно-курортного лікування.
У разі необхідності супроводжувати потерпілого особі, яка це робить, компенсуються витрати на проїзд і житло відповідно до законодавства про службові відрядження.
Стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній часі при стягненні сум витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.
Відшкодування школи у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається з щомісячних платежів, що підлягають виплаті до визначеного висновком медичної експертизи строку наступного огляду (строку потреби в додаткових видах відшкодування шкоди) або довічно. Суми додаткових видів відшкодування, зокрема на санаторно-курортне лікування, протезування і та ін. можуть бути стягнені одночасно.
Суми для відшкодування шкоди мають присуджуватись потерпілому з дня, з якого йому внаслідок ушкодження здоров'я встановлено стійку втрату професійної працездатності, або у нього виникла необхідність у витратах на медико-соціальну допомогу.
За вимогами про продовження платежів виплата провадиться за весь попередній час, протягом якого належало відшкодувати шкоду, без обмеження будь-яким строком (з дня закінчення попередніх виплат вимоги про їх продовження задовольняються за умови, що МСЕК, а у відповідних випадках судово-медична експертиза підтвердили втрату працездатності і її процент за цей період).
Отже, виходячи з вищезазначеного, якщо потерпілому встановлена необхідність у декількох видах догляду, витрати йому відшкодовуються за кожний вид.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи, а також пояснень допитаного в ході розгляду справи експерта, та враховуючи, що позивачка є інвалідом першої групи, їй довічно необхідні всі види стороннього догляду: спеціальний медичний догляд, звичайний сторонній догляд та побутовий.
Всіх цих видів догляду вона потребує протягом семи років чотирьох місяців, що складає: за 1999 - 2002 роки - 2091 грн.; за 2003 рік - 3920 грн.: за 2004 рік - 4529 грн.; за 2005 рік - 6307 грн.; за 2006 рік ( по день ухвалення рішення по справі) - 6737,50 грн. Таким чином, всього одноразово необхідно стягнути 23584грн. 50 коп., а далі щомісячно та достроково стягувати на спеціальний медичний догляд - у розмірі мінімальної заробітної плати, на постійний сторонній догляд - у розмірі мінімальної заробітної плати, на побутове обслуговування - у розмірі мінімальної заробітної плати.
У відповідності із висновком судово-медичної експертизи позивачка повинна знаходитись під постійним диспансерним наглядом, потребує предметів особистої гігієни, їй рекомендовано щорічно санаторно-курортне лікування та необхідний супроводжуючий.
Отже, відповідач повинен відшкодувати ОСОБА_4 вартість придбаних нею за свій рахунок ліків, предметів особистої гігієни, інвалідного візку, а також транспортні витрати, понесені в зв'язку з лікуванням у різних медичних закладах. Позивачкою надано суду безспірні докази того, що розмір цих витрат складає 13 877, 27 грн. Саме на цю суму нею представлені рецепти: рахунки аптечних магазинів: довідки призначення лікування, з яких вбачається, що їй були рекомендовані ці препарати і вона їх використала, довідка про вартість предметів особистої гігієни, документи, що підтверджують транспортні витрати. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині у повному обсязі.
Також підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення на її користь витрат на додаткове харчування, вартість якого, виходячи з висновку судово-медичної експертизи складає 10 грн. на добу, і, відповідно, 300 грн. - на місяць.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на придбання ОСОБА_4 виробів медичного призначення (4 памперси на добу) у розмірі 486 грн. щомісячно (16,20 х 30), медичних ліків (згідно рекомендацій ЛКК) - 50 грн. щомісячно, постільної білизни (1 комплект на 10 днів) - 240 грн. в місяць. Необхідність та розмір вказаних витрат також підтверджені позивачкою документально.
Згідно висновку судово-медичної експертизи позивачка потребує санаторно-курортного лікування щорічно і з супроводженням, а тому суд вважає необхідним зобов'язати відповідача оплатити їй вартість путівки на 2007 рік, надіславши кошти організації, яка надає або торгує ними. Згідно відповідної довідки така путівка коштує 4950 грн.
Оскільки позивачка є інвалідом першої групи, на її користь з відповідача слід стягнути понесені нею витрати на проживання та харчування супроводжуючого, необхідність та використання послуг якого підтверджена нею довідками відповідних закладів, в сумі за періоди проходження позивачкою лікування та навчання в інших містах у межах України 25965 грн., виходячи за цей час із розміру добових витрат - 25 грн. та витрат на одноразове харчування - 20 грн.
Відповідно до пункту 3 Постанови КМ України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) «Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями», яка діяла на час спірних правовідносин, підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є заява, документи, зазначені у п. 34 цього Порядку, та висновок обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про наявність в інваліда медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним.
Пунктом 34 Постанови передбачено перебування на обліку інваліда для отримання автомобіля.
Пунктом 2 Постанови передбачений порядок фінансування витрат, пов'язаних з отриманням автомобілів та підготовкою їх до експлуатації.
Як вбачається з довідки Управління праці та соціального захисту населення від 31.10.2006 року № 01-20/2042 автомобілями забезпечує Головне управління праці та соціального захисту населення м. Херсон, ОСОБА_4 на обліку для отримання автомобіля не знаходиться (а.с. 130 т.1) .
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що підставами забезпечення інваліда автомобілем є висновок медико-соціальної експертної комісії та перебування його на обліку для отримання автомобіля, тому висновок судово-медичної експертизи про те, що ОСОБА_4 має медичне показання для забезпечення автомобілем при умові керування транспортом не нею, а членом сім'ї чи довіреною особою, не є підставою у відповідності до Постанови КМ України від 19 липня 2006 року № 999 (999-2006-п) «Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями»для стягнення з ОСОБА_3 вартості автомобіля «Таврія»та перерахування ним його вартості на рахунок Головного управління праці та соціального захисту населення в м. Херсоні.
Згідно ч. 2 ст. 1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 ЦК цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що на виконання вимог ст.ст. 1195, 1202 ЦК України позивачкою не доведено та не надано суду у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України доказів необхідності додаткових витрат та попередньої оплати вартості медичних та реабілітаційних приладів в сумі 37968 грн., вартості спорудження в її житлі пандусу та спеціального його обладнання в сумі 21952 грн., оскільки висновком судово-медичної експертизи № 46 від 18-27 вересня 2006 року такі додаткові витрати не встановлені.
Крім того, рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 березня 2012 року стягнуто з виконавчого комітету Новокаховської міської ради на користь ОСОБА_4 матеріальні витрати на будівництво прибудови та пандуса за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 68 123 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартості необхідних їй медичних та реабілітаційних приладів в сумі 37 968 грн., вартості автомобіля в сумі 2281 грн., перерахувавши ці кошти управлінню соціального захисту населення в Херсонській області для їх придбання, вартості спорудження в її житлі пандусу та спеціального обладнання в сумі 21952 грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заявлених вимог.
Доводи апелянта про неповноту з'ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтвердженні при розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2006 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартості необхідних їй медичних та реабілітаційних приладів в сумі 37 968 грн., вартості автомобіля в сумі 2281 грн., перерахувавши ці кошти управлінню соціального захисту населення в Херсонській області для їх придбання, вартості спорудження в її житлі пандусу та спеціального обладнання в сумі 21 952 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на її користь вартості необхідних їй медичних та реабілітаційних приладів в сумі 37 968 грн., вартості автомобіля в сумі 2281 грн., шляхом перерахування цих коштів управлінню соціального захисту населення в Херсонській області для їх придбання, вартості спорудження в її житлі пандусу та спеціального обладнання в сумі 21 952 грн.
В іншій частині заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 грудня 2006 року - залишити без змін.
рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: