Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Джуги С.Д.

суддів - Готри Т.Ю., Панька В.Ф.

при секретарі - Свіда Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ «Інформаційно-Аналітична Агенція «Гроші та світ»на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Інформаційно-Аналітична Агенція «Гроші та світ» про стягнення заборгованості по заробітній платі та за затримку розрахунку при звільненні, -

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 01.09.2008 року по 20.04.2010 року він працював на посаді заступника головного редактора журналу "Мир денег". У день звільнення з ним не було проведено повного розрахунку. Уточнивши заявлені позовні вимоги, позивач остаточно просив суд: стягнути із ЗАТ «Інформаційно-Аналітична Агенція «Гроші та світ» на його користь: 10906,52 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 24 квітня 2010 року по день ухвалення судового рішення; витрати на оплату правової допомоги у розмірі 4500 грн.

рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ «Інформаційно - Аналітична Агенція «Гроші та світ» на користь позивача 10906,52 грн. заборгованості по заробітній платі, 31230 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1000 грн. витрат по отриманню правової допомоги та 541.36 грн. судових витрат, в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ЗАТ «Інформаційно-Аналітична Агенція «Гроші та світ» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявленого позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта подану апеляцію підтримав, просить її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом № 4-ОК від 28 серпня 2008 року позивача ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року було прийнято на роботу на посаду заступника головного редактора журналу "Мир денег", а наказом №3-ОК від 20 квітня 2010 року його було звільнено за власним бажанням (а.с. 73, 77).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було виплачено позивачу заробітну плату за 2009 рік, і в порушення вимог КЗпП, позивачу нараховувалася заробітна плата в розмірі, нижчому від встановленого законодавством мінімального рівня, а також з позивачем не було проведено розрахунок при звільненні, тому суд стягнув 10906,52 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, виходячи із мінімального розміру заробітної плати 913,56 грн. на місяць, а також стягнув 31230 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виходячи з середньоденного заробітку позивача за листопад-грудень 2009 року - 41,53 грн., та час затримки розрахунку при звільненні - 752 дні; витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. суд вважав співрозмірними за позовом та такими, що відповідають ст. 84 ЦПК України.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, належних до виплати йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум при непроведенні розрахунку до розгляду справи - по день постановлення рішення (п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) ).

Судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивачу у 2009 році не виплачувалась заробітна плата, яку слід стягнути, та у день звільнення з ним не було проведено розрахунок.

Проте судом першої інстанції невірно визначено розмір заборгованості по заробітній платі за 2009 рік та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до звіту Пенсійного фонду України від 18.02.2010 року ОСОБА_1 нараховано зарплату роботодавцем - ЗАТ "Інформаційно-Аналітична Агенція "Гроші та світ" за повний 2009 рік - 6793.82 грн., а саме: січень 2009 року - 878.10 грн.; лютий 2009 року - 892,82 грн.; березень 2009 року - 913.56 грн.; квітень 2009 року - 472,60 грн.; травень 2009 року -478,98 грн.; червень 2009 року - 485.78 грн.; липень 2009 року - 485.78 грн.; серпень 2009 року - 486.20 грн.; вересень 2009 року - 425.00 грн.; жовтень 2009 року - 425.00 грн.; листопад 2009 року - 425.00 грн.; грудень 2009 року - 425.00 грн. (а.с.88).

Надані відповідачем розрахунково-платіжні відомості про нарахування позивачу заробітної плати (а.с.10-17) не містять підпису позивача, який підтверджує факт отримання ним цих коштів. Дані звіту Пенсійного фонду України від 18.02.2010 року містять відомості про нарахований заробіток ОСОБА_1 за 2009 рік, та не можуть бути беззаперечним доказом факту отримання позивачем заробітної плати за січень-грудень 2009 року. Будь-яких інших доказів отримання позивачем у 2009 році коштів на суму, яка зазначалась відповідачем (3210,51 грн.) суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що Згідно штатного розкладу ЗАТ ІАА "Гроші та світ", затвердженого наказом №3-Ш від 31.03.2009 та введеного в дію 07.04.2009 року (а.с.22) позивачу ОСОБА_1 встановлено 0.5 ставки посадового окладу, і з врахуванням цього, позивачу ОСОБА_1 з квітня по грудень 2009 року нараховувалась заробітна плата.

Відповідно до ст. 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Згідно до ч.3,4 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняться за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

У матеріалах справи не має жодного доказу повідомлення позивача ОСОБА_1 за два місяці про зменшення розміру заробітної плати (скорочення штатної одиниці до 0,5), як і жодного доказу ознайомлення його з відповідними наказами. Таких доказів не подано відповідачем і в ході апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 (v0013700-99) « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при зміні систем і розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч.3 ст. 32 КЗпП), введені нових або зміні діючих умов оплати праці в бік погіршення (ст. 103 КЗпП) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження, порушення цього строку може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплаті праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.

Враховуючи, що відповідач без попередження змінив позивачу умови праці та розмір заробітної плати з 913 грн.56 коп. до 472 грн.60 коп., при обчисленні заборгованості з невиплаченої заробітної плати працівник вправі вимагати нарахування протягом передбаченого законом строку попередження - два місяці нарахування заробітної плати за попередніми умовами.

Вказані висновки і мотиви наведені судом касаційної інстанції в ухвалі від 25 липня 2012 року, якою скасовано попереднє рішення апеляційної інстанції від 06 квітня 2012 року і які, відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

За наведених обставин заборгованість по заробітній платі за січень-грудень 2009 року, з урахуванням даних про розмір заробітної плати вказаних у звіті до Пенсійного фонду України від 18.02.2010 року (а.с 88) та нарахованої заробітної плати за два місяці за попередніми умовами (квітень, травень 2009року по 913,56 грн. замість нарахованих 472,60 грн. за квітень та 478,98 грн. за травень), складає 7 669,36 грн., яку слід стягнути на користь позивача.

Станом на 28 грудня 2011 року, на день ухвалення судом першої інстанції рішення, час затримки розрахунку із позивачем становив 422 робочих дні. Середньоденна заробітна плата позивача за два повні відпрацьовані місяці перед звільненням - листопад та грудень 2009 року - становить 19,32 грн. (425 грн. * 2 : 44 р.д = 19.32). Тому сума, яка підлягає до виплати позивачеві за час затримки розрахунку при звільненні становить 8153,04 грн. (422 р.д. * 19.32 грн.), які слід стягнути на користь позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід змінити.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта відносно безпідставності стягнення коштів на правову допомогу.

ОСОБА_3 представляв інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги (а.с. 63), проте він є адвокатом (а.с. 138). Витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат, їх несуть сторони і такі підлягають розподілу (ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (590-2006-п) граничний розмір витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, у разі якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі за годину роботи виплачується 40 % розміру мінімальної заробітної плати. Відповідні розрахунки на підтвердження вказаних сум надані не були.

Представником позивача надано розрахунок розміру витрат, пов'язаних із правовою допомогою на суму 4500 грн. (а.с. 64), і таку суму було оплачено позивачем, що підтверджено розрахунковою квитанцією (а.с.65).

Суд першої інстанції витрати на правову допомогу стягнув в сумі 1000 грн., таке рішення суду позивачем не оскаржувалось, і судова колегія з ним також погоджується.

Підстав для відмови у стягненні коштів на правову допомогу - немає.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України

Керуючись ст. ст. 307,. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Інформаційно-Аналітична Агенція "Гроші та Світ" - задовольнити частково.

рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року - змінити.

Стягнути з ЗАТ "Інформаційно-Аналітична Агенція "Гроші та Світ" на користь ОСОБА_1 7669 (сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 36 коп. заборгованості по заробітній платі та 8153 (вісім тисяч сто п'ятдесят три) гривні 04 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього - 15 822 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) гривень 40 коп.

Присуджена сума нарахована без врахування податків та платежів.

Стягнути з ЗАТ "Інформаційно-Аналітична Агенція "Гроші та Світ" на користь держави судовий збір в сумі 158 (сто п'ятдесят вісім) гривень 22 коп.

рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.