2/422/1708/12 Про стягнення заборгованості за договором поруки - 27.11.2012 Прийняття

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ОСОБА_2, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіто Дніпро», про стягнення заборгованості за договором поруки, -

Відповідач ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_3, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2012 року та ухвалити нове рішення про відмову банку в його позовних вимогах в повному обсязі / а. с. 190 -197 /

Зазначеним рішенням від 04.09.2012 року позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»заборгованість по кредитному договору № 164/02-10 від 28.07.2010 року в сумі 38 023 775, 47 грн.

Також, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»судовий збір у розмірі 1700 грн. /а. с. 183-184/.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення є незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вважає, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення по справі, безпідставно не прийнято до уваги рішення господарських судів про стягнення з ТОВ «Авіто Дніпро»та ТОВ «Авіто Трейдінг Груп»на користь ПАТ «АКПІБ» заборгованості за спірним кредитним договором. На думку відповідача це є суттєвою обставиною, оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення судом безпідставно повторно стягнуто з поручителя, вже стягнену за іншими судовими рішеннями, суму заборгованості за цим же кредитним договором / а. с. 190-197 /.

Судом встановлено, що 28.07.2010 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Авіто Дніпро» було укладено Кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 на суму 40 500 000 грн. (далі Кредитний договір) /а. с. 12-24/.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору предметом цього договору є надання банком товариству грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування -40 500 000 грн. та зобов'язання ТОВ «Авіто Дніпро»повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом - 22 % річних, комісію за управління та обслуговування кредитної ліні у розмірі 0,5% річних.

Згідно умов Кредитного договору видача кредитних коштів здійснюється частинами (траншами).

Строки повернення кредитної суми передбачено п. 2.2. Кредитного договору, де визначені графіки погашення ліміту з визначенням розміру грошових коштів та строків.

Умови кредитування передбачені п. 3.1 Кредитного договору.

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором надавши ТОВ «Авіто Дніпро»у рахунок відкриття відновлювальної лінії кредит у сумі 36 000 000 грн., що підтверджується відомостями руху коштів по позичковим рахункам / а. с. 34-35 /.

Між сторонами 30.09.2010 року було укладено Договір про внесення змін № 319/02-10 до кредитного договору № 164/02-10 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.07.2010 року / а. с. 25-27 /.

Попри взяті на себе зобов'язання ТОВ «Авіто Дніпро» не виконувало умови Кредитного договору стосовного своєчасного повернення отриманого кредиту, своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків і комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, у зв'язку з чим, станом на 01.06.2011 року, виникла заборгованість перед банком на загальну суму 38 023 775,47 грн.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10, між ПАТ «Промінвестбанк»та ОСОБА_2 28.07.2010 року було укладено Договір поруки № 166/15-10, згідно якого ОСОБА_2 став поручителем перед банком за виконання ТОВ «Авіто Дніпро»обов'язків по Кредитному договору / а. с. 29-32 /.

Однак, і поручитель ОСОБА_2, не зважаючи на звернення до нього банку / а. с. 36-38/, не виконав обов'язки щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування та комісії за управління і обслуговування кредитної лінії, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 01.06.2011 року, за розрахунками банку, склала 38 023 775,47 грн., де: 36 043 541,10 грн. -заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 1 802 413,49 грн. -заборгованість за простроченими процентами з врахуванням індексу інфляції та 3% річних; 44759,60 грн. -заборгованість по простроченій комісії з врахуванням індексу інфляції та 3% річних; 37855,19 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту по графіку; 92892,92 грн. -пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 2313,17 грн. -пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління та обслуговування кредитної лінії. Також банк просив стягнути з відповідача судові витрати по справі в сумі 1820 грн. / а. с.4-11,39-41 /.

За клопотанням відповідача по справі було проведено судово-економічну експертизу на предмет наявності заборгованості за кредитом та визначення розміру заборгованості.

Згідно висновку № 44761/4762-11 судово-економічної експертизи від 14.08.2012 року, розбіжність між даними експертизи та даними розрахунку банку становить 5 237 грн. Разом з тим, у висновку експерта, в частині встановлення заборгованості по комісії за управління та обслуговування кредитної лінії, зазначено, що «встановити причини розбіжностей між даними експертизи та даними розрахунку банку по сумі комісійної винагороди не надається можливим. Експертом сума комісійної винагороди розрахована згідно вимог п. 3.3. кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 від 28.07.2010 року, а саме у розмірі 0,5 % річних від виданого ліміту у сумі

10 000 000 грн.». Вказавши про таке, судовий експерт ототожнив поняття ліміту кредитної лінії з сумою виданого кредиту - 10 000 000 грн. та 26 000 000 грн., оскільки п. 2.2. кредитного договору, ліміти встановлені в сумі 14 500 000 грн. та 26 000 000 грн. і встановлений графік їх погашення кожного окремо. Пославшись на п. 3.3. кредитного договору, яким передбачено, що за управління та обслуговування кредитної лінії ТОВ «Авіто Дніпро»сплачується комісія за кожний ліміт, згідно встановлених графіків лімітів кредитної лінії, визначених в п. 2.2. Кредитного договору, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,5 % річних від лімітів кредитної лінії, визначених в п. 2.2. кредитного договору (без ПДВ), при розрахунку комісійної винагороди за управління та обслуговування кредитної лінії використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році / а. с. 119-141 /.

За таких обставин, та виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги банку, в силу умов Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 від 28.07.2010 року, Договору поруки № 166/15-10 від 27.07.2010 року, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 543, ч.1 ст. 553, ч.2 ст. 554, ст. 610, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 1054 ЦК України, - підлягають задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вищенаведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в силу умов Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 164/02-10 від 28.07.2010 року, Договору поруки № 166/15-10 від 27.07.2010 року, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 543, ч.1 ст. 553, ч.2 ст. 554, ст. 610, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 1054 ЦК України.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст. 212 ПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не вправі був стягувати з нього заборгованість за спірним кредитом, так як вже є інші судові рішення ухвалені господарськими судами про стягнення на користь банку цієї суми з ТОВ «Авіто Дніпро» та ТОВ «Авіто Трейдинг Груп»(інший поручитель по спірному кредиту), - оскільки згідно ст. 543 ЦК України при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника. Отже, наявність рішень господарських судів про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржника -юридичної особи не є перешкодою для пред'явлення окремого позову до поручителя -фізичної особи. Крім того, як вбачається з матеріалів справи / а. с. 176-179 /, що підтвердили апеляційному суду, як представник позивача, так і представник відповідача, рішення господарських судів, щодо стягнення грошових сум за кредитним договором на користь банку, - не виконані.

Не є підставою для відмови банку в його позові до ОСОБА_2 і та обставина, що відносно ТОВ «Авіто Дніпро»та ТОВ «Авіто Трейдінг Груп»господарським судом порушені справи про їх банкрутство, а вимоги банку включені до їхніх Реєстрів вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 уповноважив на представництво його інтересів в суді ОСОБА_3, яка і здійснювала представництво його інтересів весь час при розгляді справи в суді першої інстанції на підставі довіреності від 04.11.2011 року / а. с. 87 /.

Згідно ст. 74 ЦПК України -сторони повинні бути повідомлені про слухання справи не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Після проведення експертизи по справі, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2012 року, було відновлено провадження у справі і призначено її до розгляду на 10 годину 04.09.2012 року / а. с. 149 /.

Про слухання справи 04.09.2012 року представник відповідача -ОСОБА_3 була повідомлена судом першої інстанції 29.08.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_3 / а. с. 153 /, тобто була повідомлена про слухання справи за 7 днів, а отже мала можливість ознайомитися з матеріалами справи, якщо мала на те потребу.

Не зважаючи на вище зазначене, ОСОБА_3 в судовому засіданні 04.09.2012 року заявила клопотання про відкладення розгляду справи для її ознайомлення з матеріалами справи / а. с. 157 /, тобто розпочала зловживати правами сторони по справі, але суд першої інстанції пішов їй на зустріч надавши строк для ознайомлення з матеріалами справи з 10 до 14 години, оголосивши перерву по справі.

ОСОБА_3 04.09.2012 року з матеріалами справи ознайомилася / а. с. 159 /, однак після перерви в судове засідання не з'явилася і поштою 04.09.2012 року направила суду заяву з проханням відкласти розгляд справи, але цього разу уже у зав'язку з погіршенням її стану здоров'я. Ця заява судом отримана 10.09.2012 року / а. с.186-188 /.

При вище викладених обставинах, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 допустила зловживання своїми правами сторони по справі і безпідставно не з'явилася до суду 04.09.2012 року о 14 годині, а тому у суду першої інстанції були всі підстави для розгляду справи в її відсутність.