Справа № 22ц/0590/12353/2012 

Головуючий у 1 інстанції Алтухова О.С.

Категорія 51 Доповідач Біляєва О.М.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Осипчук О.В.,

суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,

при секретарі Муравченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 листопада 2012 року,

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 листопада 2012 року позов задоволено частково: з державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, стягнуто 7500 гр., вирішено питання щодо судових витрат.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, подав апеляційну скаргу, яку підписав його представник ОСОБА_2

Апелянт в скарзі просить змінити оскаржене рішення, задовольнити позовні вимоги про стягнення у відшкодування моральної шкоди 180000 грн. в повному обсязі, оскільки вважає, що визначений судом розмір компенсації не в достатній мірі компенсує моральні страждання, що він переносить у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Суд не врахував положення Конституції України (254к/96-ВР) , якими людське життя та здоров'я визнаються найбільшою цінністю. Крім того, суд розглянув справу формально, без індивідуального ставлення до заявника, поставивши у залежність від обмежень та мотивуючи висновок тим, що на кожні 10% втрати працездатності сплачується не більше 3000 грн.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" Матюхіна І.Г. просила відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач тривалий час працював у відповідача в шкідливих умовах, внаслідок впливу яких у ОСОБА_1 виникли професійні захворювання, у тому числі хронічне обструктивне захворювання легенів. У зв'язку з даним професійним захворюванням ОСОБА_1 втратив професійну працездатність на 25%, що вперше встановлено висновком МСЕК від 15 березня 2012 року. Ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець, згідно зі ст. 237-1 КЗпП України.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач не забезпечив санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників, унаслідок чого позивач втратив професійну працездатність.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначений судом розмір моральної шкоди 7500 гр. відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача у зв'язку з професійним захворюванням хронічне обструктивне захворювання легенів, внаслідок якого потерпілий втратив професійну працездатність на 25%.

Суд врахував вимоги розумності та справедливості, характер та тривалість моральних страждань позивача в зв'язку з даним професійним захворюванням; істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого; неможливість відновлення здоров'я. Ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.

Доводи скарги позивача, що визначений судом розмір компенсації не є обґрунтованим та справедливим, відхиляються апеляційним судом, оскільки не спростовують висновків суду. Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд визнає, що при вирішенні спору судом додержано вимоги матеріального та процесуального закону; повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, досліджено надані сторонами докази, яким дана належна правова оцінка.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.