Номер провадження № 22-ц/1590/754/2012

Головуючий у першій інстанції Калініченко

Доповідач Процик М. В.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Мизи Л.М., Заїкіна А.П.,

при секретарі Павлін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року,-

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 15088,54грн. та моральної шкоди у сумі 4000 грн., спричиненої внаслідок залиття його квартири, що відбулося 24 жовтня 2004 року з вини відповідачів.

Відповідачі позов визнали частково, не заперечували проти неправильної експлуатації ними сантехнічних приладів, однак стверджували, що частина шкоди завдана з вини самого позивача, яким було неправильно з'єднано їх стояки гарячого водопостачання.

Справа судами слухалась неодноразово і рішення суду виконувалось.

Останнім рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2010 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача солідарно в рахунок майнової шкоди 494 грн., в рахунок моральної шкоди 100 грн. та стягнуто понесені судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 02 грудня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачі є винними тільки в пошкодженні кухні позивача і в цій частині майнова шкода складає тільки 494 грн., а моральна шкода 100 грн.

Однак, висновки суду явно не відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, що згідно з п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і

обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

За ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. ст. 1166- 1167, 1190ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особами, які її спільно завдали у солідарному порядку. Особи, які завдали шкоди, звільняються від її відшкодування, якщо вони доведуть, що шкоди завдано не з їх вини. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними ..діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини…

Судом встановлено, що позивачу належить квартира АДРЕСА_1 на праві власності, а відповідачам, за їх поясненням, квартира № 68 належить на умовах найму. Будинок знаходиться на балансі ЖБК «Молодіжний», що сторонами не оспорюється. 29 жовтня 2004 року головою ЖБК «Молодіжний», сантехніком ЖБК, власником квартири і зятем власника квартири № 64 було складено акт, згідно з яким 25 жовтня 2004 року було залито квартиру позивача мешканцями квартири № 68. Комісією зазначено: залито стелю в коридорі в районі вхідних дверей, залито стелю в кухні, на момент огляду просочувалась вода, в ванній кімнаті здулася плитка на стелі та стінах, всі стики мокрі і з них просочується вода, в туалеті здулася плитка на стелі та стінах, на стіні навпроти дверей впало чотири плитки, крім того стояк сушителя рушника протікає з квартири № 68; в коридорі між дверми туалету та ванної кімнати, а також ванної та жилої кімнати відійшли шпалери, з'явився грибок, стіни на момент огляду вологі, в кімнаті на стіні, що прилягає до ванної кімнати відійшли шпалери, з'явився грибок, стіни на момент огляду вологі. (а.с.158 і справа № 2-672\06 л. д. 4)

Відповідачі визнали свою провину в залитті квартири позивача тільки в межах його кухні, погоджуючись, що причиною залиття була неправильна експлуатація ними сантехнічних приладів.

Проте зі змісту вищезгаданого акту від 29 жовтня 2004 року вбачається, що на момент огляду квартири позивача членами комісії засвідчено наявність беззаперечних слідів залиття у всіх приміщеннях квартири позивача, відображено безсумнівні сліди: просочування води, вологість тощо. Відтак, згідно з вказаним актом залиття квартири позивача відбулося повсюдно і одномоментно. Відомості в акті від 10.11.2004р.(справа № 2-676\06 а.с.18) про те, що за станом на 10 листопада 2004 року в квартирі відповідачів паркет в коридорі в непошкодженому стані, відстань між кухнею і туалетом складає 8,5-9 метрів, доводи відповідачів, що підлога в кухні нижче рівня підлоги в інших приміщеннях, змісту вищезгаданого акту від 29 жовтня 2004 року не спростовує, а може свідчити тільки про своєчасне усунення відповідачами слідів залиття у власній квартирі.

У відповідності з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 033\2007 від 02 липня 2007 року, складеному ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень», відповідальними за технічний стан і забезпечення збереження сантехнічних приладів в квартирі АДРЕСА_3 є її власники. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт внаслідок залиття становить 9968 гривень. (а.с.21-26) З огляду на те, що експертний висновок надано на підставі ухвали суду, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, колегія суддів вважає його обґрунтованим і таким, що узгоджується з доказами у справі, у тому числі з доданими фотокартками. Підстав не довіряти цьому висновку експертизи колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не приймає до уваги надані відповідачами акти від 19.10.2005р., від 08 11.2005 року, довідку від 11.09.2005 року КП «Аварійна служба Київського району» про встановлення вказаною службою в санвузлі квартири АДРЕСА_3 факту того, що позивачем ОСОБА_1 неправильно було здійснено в квартирі відповідачів в санвузлі під'єднання труб стояка гарячого водопостачання, і саме внаслідок цього відбувається залиття квартири позивача, та що позивачу було рекомендовано переробити з'єднання на трубі.(а.с.154-156) Згадані акти колегія суддів оцінює критично та до уваги їх не приймає, оскільки вони були складені КП «Аварійна служба Київського району»без присутності позивача, ( його прізвище і обставини зазначені зі слів відповідачів), і вони складені майже через рік після тотального залиття квартири позивача. А крім того, згідно з довідкою КП «Аварійна служба Київського району»будинок по АДРЕСА_3 не є комунальною власністю, їх підприємством взагалі не обслуговується, а обслуговується Комітетом самоорганізації населення «Таїрово В.Е.»(а. с. 28, 169) Проте, за ст. 177 ЖК України як наймачі житла, а за ст. 322 ЦК України і його власники, однаково несуть тягар належного утримання свого житла, а відтак і несуть відповідальність за належний стан своїх сантехнічних приладів та труб в межах своєї квартири.

Доводи відповідача ОСОБА_2 в апеляційному суді про те, що позивач в 1993 році на час отримання ними квартири (в туалеті) неякісно здійснив під'єднання своєї частини труби гарячого водопостачання до її частини труби гарячого водопостачання є неспроможними і вищевказаного висновку суду не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не може погодитись з висновком судової будівельно-технічної експертизи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі ОНДІСЕ) № 9676 від 11.06.2010р. в частині врахування експертами складених КП «Аварійна служба Київського району»актів від 19.10.2005р., від 08.11.2005 року і довідки від 11.09.2005 року. (а.с.185-188)

За роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. (v0006700-92) з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(п.9) коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Всупереч наведеному роз'ясненню, суд першої інстанції неправомірно в ухвалі про призначення експертизи від 23 липня 2009 року (а. с. 173) поставив перед експертами питання про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт на момент пред'явлення позову. Відтак, експертами при наданні висновку № 9676 від 11.06.2010р. було визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт в кухні у сумі 494 гривні, в санвузлі та житловій кімнаті у сумі 2756 грв., тобто в такому ж розмірі як і у висновку ОНДІСЕ № 15584 від 15.02.2006р. в оглянутій цивільній справі № 2-676\06.( справа 2-676\06 а.с.36-39) А між тим з лютого 2006 року ціни на роботи та будівельні матеріали в Україні суттєво змінились.

За поясненням сторін рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2008 року про стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальної шкоди у сумі 9968 грв., моральної шкоди у сумі 2000 гривень, судових витрат у сумі 1400 грв., тобто у загальній сумі 13368 грв. було виконано у вересні 2008 року. А тому саме на цей час, на момент відшкодування, суду слід було встановлювати реальний розмір завданих збитків. Призначена колегією суддів повторна будівельно-технічна експертиза по цій справі проведена не була у зв'язку з неоплатою експертизи позивачем (за його поясненням, через брак коштів та у зв'язку з недовірою експертній установі). А тому, колегія суддів виходить із наявних у справі доказів, і вважає за необхідне враховувати вартість ремонтно-відновлювальних робіт, встановлений висновком судової будівельно-технічної експертизи ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень» № 033\2007 від 02 липня 2007 року, що найбільше за часом приближена до моменту здійснення відшкодування, тобто до вересня 2008 року.

За викладених обставин, застосування розміру шкоди по висновку експертів ОНДІСЕ № 9676 від 11.06.2010р. (за станом на лютий 2006 року) призвело б до порушення загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ч.1 п. 6 ЦК України, тобто засад справедливості, добросовісності та розумності.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що

відповідачі не надали належних і допустимих доказів того, що майнової шкоди позивачу було завдано не з їх вини.

Зважаючи на те, що право власності позивача було порушено відповідачами внаслідок їх дій і бездіяльності, залиттям квартири з вини відповідачів було пошкоджено майно позивача, то за правилами ст. ст. 23, 1167 ЦК України позивач вправі вимагати захисту порушеного права і шляхом відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує тривалість вимушених змін в житті позивача, вимоги розумності і справедливості, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити у сумі 2000 грв.

Відтак, рішення суду першої інстанції слід змінити. Належить стягнути з відповідачів на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9968 грн. і відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн.

У зв'язку зі зміною рішення суду, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені і належно доведені позивачем (а.с.57,230,240) судові витрати: по оплаті експертизи у сумі 1400 грв., по оплаті судових витрат при подачі апеляційної скарги у сумі 197 грв. 22 коп. Всього підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сума - 1597,22 гривень, в рівних частках з кожного.

Судове рішення в частині стягнення з відповідачів відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат у сумі 1400 грн. виконано у вересні 2008 року, а тому потреби приводити рішення суду до виконання немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307ч.1п.3, 309, 313- 314, 316- 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2010 року змінити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9968 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 грн., а всього стягнути 11968 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 1597 грн. 22 коп.

У решті позову відмовити.

рішення суду в частині здійснення стягнення відшкодування матеріальної і моральної шкоди та судових витрат у сумі 1400 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконання не приводити у зв'язку з його фактичним виконанням.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.