Номер провадження № 22-ц/1590/8847/12

Головуючий у першій інстанції Буран О.М.

Доповідач Парапан В. Ф.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів: Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.

При секретарі: Стояновій Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Фірма «Євго»на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2012 року у справі за позовом ВАТ Фірма «Євго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками при виконанні трудових обов'язків,-

У травні 2010р. ВАТ Фірма «Євго»звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками при виконанні трудових обов'язків.

Позивач зазначав, що ОСОБА_6 з 1.06.2007р. працювала адміністратором супермаркету «Будинок меблів»та очолювала бригаду матеріально-відповідальних осіб. З нею був укладений договір про колективну матеріальну відповідальність. 20.07.2009р. ОСОБА_2 написала заяву про звільнення з посади з 04.08.2009р. Наказом № 85/1-о від 02.08.2009р. ОСОБА_2 було зобов'язано взяти участь в інвентаризації з передачею товарно-матеріальних цінностей. ОСОБА_3 працювала у ВАТ Фірма «Євго» на посаді продавця непродовольчих товарів супермаркету «Будинок меблів» з 02.04.2008р. по 28.08.2009р. ОСОБА_4 працювала у позивача на посаді продавця непродовольчих товарів супермаркету «Будинок меблів» з 13.12.2007р. З ОСОБА_4 також був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. 20.07.2009р. ОСОБА_4 подала заяву про звільнення з роботи. Оскільки вона була членом бригади, то 03.08.2009р. був виданий наказ №69/3-ок, яким ОСОБА_4 було зобов'язано взяти участь в інвентаризації з передачі товарно-матеріальних цінностей. ОСОБА_5 працювала у позивача продавцем супермаркету «Будинок меблів» з 01.08.2008р. по 17.08.2009р. Зі ОСОБА_5 також був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Наказом №95 від 06.08.2009р. у зв'язку із зміною складу бригади матеріально-відповідальниз працівників, в період з 07.08.2009р. по 09.08.2009р. було проведено контрольну перевірку інвентаризації матеріальних цінностей та виявлено нестачу меблів, загальною вартістю 51011,36 грн. Всі члени бригади, а саме: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5 були повідомлені належним чином про час та місце проведення інвентаризації, однак на проведення інвентаризації не прибули За результатами інвентаризації були складені акти перевірки №81, №82, №83, №84 від 07.08.2009р. та виявлена нестача, яка утворилася унаслідок безвідповідального ставлення членів бригади до збереження товарно-матеріальних цінностей, у звязку з чим позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 51011,36 грн., тобто по 12752,84 грн. з кожного.

Справа № 22-ц/1590/8847/12 Категорія ЦП: 51

Головуючий у першій інстанції: Буран О.М.

Доповідач: Парапан В.Ф.

Відповідачі та їх представники позов не визнали.

Рішенням суду від 12.07.2012 р. у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку суми відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками при виконанні трудових обов'язків у розмірі 51011,36 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що, позивач не довів підстави свого позову, а саме: він не довів, що нестача матеріальних цінностей сталася з вини відповідачок.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 працювала у позивача на посаді адміністратора, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - продавцями непродовольчих товарів супермаркету «Будинок меблів».

1.01.2009р. між фірмою та відповідачами був укладений договір про колективну матеріальну відповідальність, який підписаний усіма відповідачами та узгоджений з профспілкою організацією товариства. Бригадиром було визначено ОСОБА_6

За результатами проведеної інвентаризації згідно актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей №.№.81, 82, 83, 84 від 7.08.2009р. встановлено недостачу товарно- матеріальних цінностей в розмірі 218812 грн.

Після проведеної бухгалтерією звірки за вирахуваннями вартості товару, що являється некомплектним, пересорту, а також вирахування надлишків, що були виявлені при проведенні інвентаризації, остаточна сума недостачі складає 51011, 36 грн.

Проте причини утворення недостачі товару в зазначених актах не зазначено.

За загальними правилами, що встановлені у торговельної діяльності, усі товарні операції виробництва, підсобного складського приміщення, товаро - грошові операції торгового залу являються єдиним процесом роботи бригади і повинна контролюватися усіма її членами.

Судом встановлено, що позивачем не було створено усіх необхідних умов для виконання відповідачами своїх обов'язків. Зокрема: з пояснень відповідачів убачається, що до складів, де зберігались матеріальні цінності, які передавались відповідачам у відповідальне зберігання, мали доступ не лише відповідачі, а й інші співробітники підприємства, а також працівники іншого підприємства. Ці обставини були підтверджені також показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що знаходячись протягом усього робочого дня у приміщенні торгового залу, відповідачки не мали можливості слідкувати за рухом матеріальних цінностей в інших приміщеннях магазину, а комірник не входив до складу зазначеної бригади.

За словами директора ВАТ Фірма «Євго»ОСОБА_10 у судовому засіданні, нестача цінностей відбулася лише з причини їх неправильного обліку, який був зроблений виключно відповідачами.

Інших доказів на підтвердження цього доводу керівника фірми позивач суду не надав.

Між тим в матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_2 на ім'я генерального директора ОСОБА_10 у яких вона указує про продаж певного товару з прохання засвідчити у документах відповідні операції щодо його руху.

Позивач свого обов'язку не виконав, він не надав суду належних, достовірних доказів, які б переконливо свідчили, що нестача товару сталася з вини відповідачів.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що колектив бригади складав з 5 осіб, але позов до ОСОБА_11 не було пред'явлено.

Відповідно до п. 15 договору заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, що підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами бригади пропорційно місячної тарифної ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації.

За словами відповідачок у судовому засіданні апеляційної інстанції в них був різній розмір заробітної плати.

За вимогами закону та укладеному договору відповідальність відповідачів повинна бути дольовою, а не солідарної, я про це зазначав позивач.

За наявності таких обставин суд у відповідності до вимог закону правильно відмовив у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги вищезгадане не спростовують.

Рішення суду є правильним, воно ухвалено у відповідності до положень ст. ст. 212- 215 ЦПК України і підстав для його скасування, як про це йдеться мова у апеляційній скарзі, немає.

Відповідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції обставини справи досліджено повно, а зібраним доказам дана вірна оцінка.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Фірма «Євго»відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.