АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц 1490/ 3248/2012 р. 
Суддя першої інстанції: Вострікова Л.В.
Категорія - 27 
Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 листопада 2012 р. м. Миколаїв
Справа № 1490/4927/12
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29792104) )
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Коломієць В.В.
Довжук Т.С.
із секретарем: Устименко М.В.
з участю:
відповідача - ОСОБА_3
представника - ОСОБА_4 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ «Приватбанк», або Банк) на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.10.2012 р., у справі за
позовом
ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
31.05. 2011 р. ПАТ «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 19.04.2008 р. з ОСОБА_5 було укладено договір кредиту, за умовами якого він отримав 4128 грн. 00 коп. кредиту, зобов'язавшись повернути отримані кошти до 19.04.2010 р.
За умовами цього договору він мав щомісячними платежами погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, процентів за його користування у розмірі 12 % річних, комісії та інших винагород відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифів банку ( далі - Умови, Тарифи) та заяви позичальника, які є невід'ємною частиною кредитного договору.
Внаслідок невиконання позичальником цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 24. 02. 2011 р., складає 13295 грн. 96 коп.
Посилаючись на наявність цієї заборгованості, позивач просив про її стягнення, посилаючись на те, що позичальник допустив порушення кредитної угоди, які є підставою для дострокового стягнення наданого кредиту та усіх належних за договором винагород, пені і штрафів за порушення зобов'язання.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 12.08.2011 р. до участі у справі у якості відповідача залучено ОСОБА_3, як правонаступника померлого відповідача.
рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.10.2012 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог .
Цим рішенням зокрема, стягнуто з ОСОБА_3, на користь Банку 5722 грн. 53 коп. без врахування розміру нарахованої пені. Вирішено питання також про відшкодування витрат банку на судовий збір у розмірі 107 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі Банк ставить питання про зміну рішення, і задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на необгрунтованність висновків суду щодо безпідставності нарахування пені.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення зобов'язання позичальником, при цьому вважав, що цивільно-правову відповідальність за це порушення, на підставах встановлених кредитним договором та положеннями глави 71 ЦК України (435-15) у повному обсязі має нести правонаступник.
Але з такими висновками суду в повній мірі погодитись не можливою, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Згідно з засадами диспозитивності ( ст. 11 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб.
При цьому, кожна особа розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на свій розсуд.
Положеннями ч. 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За зобов'язаннями померлого, які передбачають правонаступництво, правонаступники несуть відповідальність на підставі положень ст. 1282 ЦК України, в межах вартості спадщини, яку вони прийняли.
При цьому, кредиторові спадкодавця належить на протязі шести місяців від дня, коли він дізнався, або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання права вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені частинами другою та третьої ст. 1281 ЦК позбавляється права вимоги.
З матеріалів справи і, зокрема змісту позовної заяви, вбачається що Банком пред'явлено позов до ОСОБА_5, з підстав порушення кредитного зобов'язання, після його смерті.
В судовому засідання від 12.07.2011 р. ( а.с.-18) представник позивача заявив клопотання про надіслання запиту до нотаріальної контори з приводу того, чи приймалася спадщина після смерті відповідача.
При цьому факт смерті відповідача та відкриття спадшини підтверджується копією свідоцтва про смерть, яка долучена до матеріалів справи.( а. с.- 17).
В подальшому представник позивача участі у судових засіданнях не приймав, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, знаючи достовірно про факт відкриття спадщини, позивач не змінював підстав позову та з вимогами до спадкодавців позичальника на підставах, передбачених ст. 1282 ЦК України не звертався.
Вчинивши дії щодо процесуального правонаступництва, суд в той же час, не врахував цих обставин справи та наведених вимог закону, а тому рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню у відповідності до приписів ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.
Ухвалюючи нове рішення, колегія суддів виходить з таких установлених фактів та вимог закону.
Правонаступники позичальника за його зобовязаннями, які виникають з кредитного договору, відповідають на підставах спадкування, передбачених ст. 1282 ЦК України та в межах вартості прийнятої спадщини.
З позовом до ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті батька ( а. с.- 24), на цих підставах Банк не звертався, а тому правових підстав для задоволення позову про стягнення з нього боргу, який виник з порушення кредитного договору позичальником, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.10.2012 р.- скасувати.
Постановити нове рішення.
В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
О.І. Галущенко
В.В. Коломієць
Т.С. Довжук