1328/1284/12 Про розірвання договору участі у фонді фінансування будівництва та стягнення коштів - 20.11.2012 Прийняття

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючий суддя - Шумська Н.Л.

судді: Бермес І.В., Шандра М.М.

секретар Гордій У.М.

особи, які беруть участь у справі: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ «Банк Перший»на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 липня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Перший», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт» про розірвання договору та стягнення коштів,-

оскаржуваним рішенням у справі за позов ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Перший», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт» про розірвання договору та стягнення коштів задоволено. Розірвано договір №1/17 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 14 травня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «БГ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший». Розірвано договір №1/18 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» від 14 травня 2008 року, який укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «БГ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «Банк Перший». Стягнуто з ПАТ «Банк Перший» (код ЄДРПОУ №20717958) на користь ОСОБА_4 164437 гривень 40 копійок, внесених за договором №1/17 від 14 травня 2008 року та 164437 гривень 40 копійок, внесених за договором № 1/18 від 14 травня 2008 року, а всього за договорами 328874 гривні 80 копійок та 120 гривень ІТЗ з розгляду цивільної справи у судді, а всього 328994 гривень 80 копійок. Стягнуто з ПАТ «Банк Перший (код ЄДРПОУ №20717958) на користь держави 3219 гривень судового збору.

Рішення оскаржив відповідач Публічне Акціонерне товариство «Банк Перший», в апеляційній скарзі зазначає про незаконність та необґрунтованість рішення, без врахування обставин справи, не повністю врахував норми діючого законодавства. Зокрема, ч.7ст.20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», згідно якої сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю у випадках, передбачених ч.4-6ц цієї статті, повертається довірителю протягом 5 днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об»єкта інвестування або після введення об»єкта будівництва в експлуатацію. Така ж норма передбачена ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 року. Банком було відкрито рахунок ФФБ та використано відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». Банк як управитель майном не несе відповідальності своїм майном за виплату коштів довірителю ФФБв разі його відмови від участі в ФФБ виду А якщо управитель дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя. У відповіді банку на звернення позивача із заявою про розірвання зазначених вище договорів про участь у ФФБ виду А та повернення коштів зазначалось про можливість розірвання договорів про участь у ФФБ виду А та на підставі ст.20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» зазначено про можливість повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об»єкта (частини) житлового будівництва, після наступної реалізації такого об»єкта (частини) житлового будівництва. Після надання відповіді позивач не з»явився для підписання договору про розірвання договорів про участь в ФФБ виду А. Судом не дано оцінки цим обставинам справи, не враховано, що позивачем внесено частину коштів, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, рішення суду вважає законним та обґрунтованим. Згідно із Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) з метою залучення коштів фізичних осіб для фінансування будівництва житлових будинків № 61 та № 62 у м.Львові по вул.Величковського, утворено фонд фінансування будівництва виду А, управителем якого виступило відкрите акціонерне товариство "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства", правонаступником якого згідно зі статутом є відкрите акціонерне товариство "БГ Банк". Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 на підставі повного визнання нею Правил Фонду фінансування будівництва виду "А" житлових будинків № 61 та №62 по вул. Величковського у м . Львові, затверджених спільним рішенням Спостережної Ради та Правління ВАТ "УБРП" дала згоду на участь у вказаному Фонді фінансування будівництва виду "А", (далі - ФФБ), та взяла на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ. З метою отримання у власність Об'єкта інвестування: кв. № 9 загальною площею 39,7 м\ загальною вартістю 236659,64 грн. та кв. № 15 загальною площею 39,7 м, загальною вартістю 236659,64 грн. в будинку № 61, що буде збудований у майбутньому, а саме: в квітні 2010р. позивачка зобов'язувалась передати і передала відповідачу у довірчу власність грошові кошти у сумі 328874.8 гри., а відповідач зобов'язався використати ці кошти для фінансування будівництва житлових будинків № 61,62 по вул. Величковського у м. Львові (далі - Об'єкт будівництва), яке здійснюватиметься ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт»(далі -Забудовник) у порядку, визначеному Правилами ФФБ. Даний факт підтверджується копіями договору № 1/17, № 1/18 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" від 14.05.08р., копіями свідоцтв № 48, № 49 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" житлових будинків № 61, 62 по вул. Величковського в місті Львові, копіями квитанцій № 504597, № 504599 від 15.05.2008 року та копіями квитанцій № 552346, № 552348 від 07.11.2008 року. Будівництво у період 2009-2012 роках вказаних будинків - об'єктів інвестування не ведеться, будівельні роботи зупинені, графік виконання будівельних робіт порушений. Ці обставини встановлені в рішенні господарського суду Львівської області від 28.09.10р.у справі № 15/132 за позовом ВАТ «БГ Банк»до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український стандарт" і відповідачем не заперечувалися. Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог- цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач у встановлений договором строк не виконав свої зобов'язання за договором, тому відповідно до ст.ст. 526, 651, 612 ЦК України його необхідно визнати таким, що прострочив зобов'язання. З вини відповідача позивач позбавлена того, на що розраховувала при укладанні договору. Позивач направляла відповідачу заяву про розірвання договору та повернення коштів, однак дана вимога відповідачем виконана не була. Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" передбачено, що у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги та заперечень, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку, згідно ч.1ст.303 ЦПК, апеляційний суд перевіряє законність та обгрнутованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами: про розірвання договорів про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А»та про стягнення з Банку-управителя (апелянт) коштів. Позивач обґрунтовував позов загальними умовами виконання зобов»язання та передбаченими наслідками порушення зобов»язання. Вимоги позивача та обґрунтування відповідають дійсним обставинам справи, які правильно були встановлені судом першої інстанції.

Зокрема, позивач ОСОБА_4 на підставі повного визнання нею Правил Фонду фінансування будівництва виду "А" житлових будинків № 61 та №62 по вул. Величковського у мЛьвові, затверджених спільним рішенням Спостережної Ради та Правління ВАТ "УБРП" дала згоду на участь у вказаному Фонді фінансування будівництва виду "А", (далі - ФФБ), та взяла на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ. З метою отримання у власність Об'єкта інвестування: кв. № 9 загальною площею 39,7 м\ загальною вартістю 236659,64 грн. та кв. № 15 загальною площею 39,7 м, загальною вартістю 236659,64 грн. в будинку № 61, що буде збудований у майбутньому, а саме: в квітні 2010р. позивачка зобов'язувалась передати і передала відповідачу у довірчу власність грошові кошти у сумі 328874.8 гри., а відповідач зобов'язався використати ці кошти для фінансування будівництва житлових будинків № 61,62 по вул. Величковського у м. Львові (далі - Об'єкт будівництва), яке здійснюватиметься ТзОВ «Будівельна компанія «Український стандарт»(далі -Забудовник) у порядку, визначеному Правилами ФФБ. Даний факт підтверджується копіями договору № 1/17, № 1/18 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" від 14.05.08р., копіями свідоцтв № 48, № 49 про участь у Фонді фінансування будівництва виду "А" житлових будинків № 61, 62 по вул. Величковського в місті Львові, копіями квитанцій № 504597, № 504599 від 15.05.2008 року та копіями квитанцій № 552346, № 552348 від 07.11.2008 року. Будівництво у період 2009-2012 роках вказаних будинків - об'єктів інвестування не ведеться, будівельні роботи зупинені, графік виконання будівельних робіт порушений.

Крім того, в листі-відповіді на заяву позивача про розірвання зазначених вище договорів про участь у ФФБ виду А та повернення коштів зазначалось про можливість розірвання договорів про участь у ФФБ виду А. Відтак, дії відповідача свідчать про визнання ним обставин, підставності вимоги позивача про розірвання договорів через порушення умов договору, що є істотними для сторін.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вірно виходив з загальних Контитуційних засад гарантованості права і законного інтересу та обов»язковості виконання зобов»язання. Суд правильно визначив правовідносини сторін, дав їм юридичну оцінку та застосував закон, який їх регулює.

Зокрема, щодо існування законних підстав для розірвання договорів про участь у ФФБ як наслідок істотного невиконання зобов»язання, що передбачено ч.2ст. 651 ЦК України. Апелянт не грунтує свої доводи скарги та відсутності таких істотних змін обставин, такі не оспорюються.

Як передбачено ч.2ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються. У листі-відповіді на заяву позивача про розірвання договору та виплату коштів відповідач фактично визнав обставини, якими позивача обґрунтовує свої першу позовну вимогу. Відтак заперечення позову та апеляційна скарга стосується лише другої вимоги про стягнення коштів.

Задовольняючи другу вимогу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст.20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», якою гарантується можливість відмови довірителя від участі у ФФБ, передбачаються наслідки дострокового припинення управління майном - забудовник на вимогу управителя ФФБ зобов»язаний перерахувати кошти для виплати довірителю.

Відтак, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на законі, рішенні Конституційного Суду №5-рп/2012 від 13.03.2012 року (v005p710-12) та обставинах справи, а доводи апеляційної скарги щодо не з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення по справі, неправильності визначення характеру спірних правовідносин не достатньо обгрунтовані, не ставлять під сумнів законність рішення.

Рішення суду, згідно ст.213 ЦПК, повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно роз'яснень ППВСУ 24.10.2008 N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ» (v0012700-08) в апеляційному порядку визнавши, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі недоліки у розгляді справи не вплинули на суть ухваленого рішення, апеляційний суд згідно зі статтею 308 ЦПК ухвалою відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін і обов'язково наводить у ній мотиви, з яких доводи апеляційної скарги відхиляються. Водночас апеляційний суд враховує, що законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, на підставі ст.308 ЦПК, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, визнаючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Керуючись ст. 303, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1ч.1ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.