УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2012 року
Справа 0608/2-416/12
|
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Гансецької І.А.
суддів: Микитюк О.Ю.,
Товянської О.В.
при секретарі: Валяник А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2012 року позивач звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.10.2008 року вона з ОСОБА_3 уклала договір позики згідно якого позичила останній 10200,00 доларів США. В цей же день ОСОБА_3 позичила в неї ще 2244,00 доларів США, які зобов'язалась повернути до 01.02.2009 року. У зазначений строк відповідачка кошти не повернула.
Просила стягнути з ОСОБА_3 99423,82 грн. боргу, які є еквівалентом 12444,00 доларів США та судові витрати.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто на її користь з ОСОБА_3 99423,82 грн. боргу та 994,23 судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову. Посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зазначає, що повернула позичені кошти ще 01.09.2009 року, однак ОСОБА_2 відмовилась повернути їй оригінали розписок.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду Житомирської області приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.10.2008 року сторони уклали договір позики згідно якого відповідач позичила в позивача 12444,00 доларів США, які зобов'язалась повернути до 01.02.2009 року. Ця обставина підтверджується розписками, складеними та власноручно виготовленими відповідачем по справі.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що між сторонами дійсно був укладений договір позики, який ніким не оскаржується.
Ст. 1049 ЦК вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Належних і допустимих доказів того, що позика повернута, відповідач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надала.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір між сторонами відбувся і відповідач ухиляється від виконання, взятих на себе зобов'язань, а тому позика підлягає стягненню в примусовому порядку, як і судові витрати по справі.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.