Справа № 22-ц/1690/4190/2012 

Номер провадження 22-ц/1690/4190/2012 

Головуючий по 1-й інстанції: Тимчук Р.І. 

Суддя-доповідач: Бондаревська С. М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Буленка О.О., Пікуля В.П.

при секретарі: Цюрі Я.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 жовтня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення недостачі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 08 жовтня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення недостачі задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану шкоду в розмірі 41662,2 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 416 грн. 62 коп.

ОСОБА_2 оскаржила вказане рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати оскаржуване нею рішення місцевого суду та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

На апеляційну скаргу ОСОБА_2 своє заперечення надала позивач - ОСОБА_3, в якому посилаючись на те, що доводи апелянта є суб»єктивними, не підтверджені та необґрунтовані належними доказами, просила апеляційну скаргу відхилити та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 жовтня 2012 року, як таке, що є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, підстав для її задоволення не вбачає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 листопада 2010 року між позивачем у справі -фізичною особою-суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 укладено безстроковий трудовий договір, який посвідчений Полтавським міським центром зайнятості за № 03636, про прийняття ОСОБА_2 на посаду продавця продовольчих товарів з умовою повної матеріальної відповідальності. Відповідачеві були створені належні умови праці та збереження товару в нежитловому приміщенні магазину у АДРЕСА_1. Фактично товари приймались, перебували у повному віданні та в подальшому реалізовувались безпосередньо відповідачем ОСОБА_2

Відповідно до актів ревізії наявних грошових коштів від 18.09.2011 року виявлено недостачу в розмірі 28 000 грн., від 30.10.2011 року виявлено недостачу в сумі 6344 грн., від 11.12.2011 року - недостачу в розмірі 8463 грн. 20 коп.; від 17.01.2012 року сума недостачі становить 13662 грн. 28 коп.

Станом на 01 березня 2012 року визначена загальна недостача коштів в сумі 41662 грн. 28 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статі 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано недостачею.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2, як працівник, з яким укладено відповідний договір, повинна нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну приватному підприємцю, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_3 виявленої за вказаних обставин суми недостачі грошових коштів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

З оригіналом згідно: