2/2211/84/2012 Про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг - 15.11.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/1606/12 за апеляційними скаргами ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18 квітня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг.

Заслухавши доповідача, особу, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг,

У серпні 2011 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізінгодавач) звернулось в суд із вищевказаним позовом посилаючись на те, що 21 липня 2009 року ним укладено з ЗАТ "Антей Універсал" (лізингоодержувач) та ОСОБА_1 (поручитель), договір про фінансовий лізинг, відповідно до якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" зобов'язалось передати у користування ЗАТ "Антей Універсал" об'єкт лізингу -транспортний засіб Audi A4 1,8 TFSI, 2009 року виробництва, а ЗАТ "Антей Універсал" зобов'язалось прийняти цей об'єкт і сплатити відповідно до договору, авансовий платіж, що становить еквівалент 2 207,40 дол. США, та платежі на загальну суму 70 951,75 дол. США. ТОВ "Порше Лізинг Україна" передав об'єкт лізингу у користування ЗАТ "Антей Універсал" 22 липня 2009 року. ЗАТ "Антей Універсал" порушив умови договору і не виконав свої зобов'язання за ним, частково несплативши лізинговий платіж за березень місяць на суму 1 689,15 грн., та прострочив платежі за квітень і травень місяці. У зв'язку з цим договір лізингу був з ініціативи лізингодавця припинений 25 травня 2010 року, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 1689,15 грн. заборгованості по договору лізингу, 310 356,59 грн. збитків, 991,90 грн. штрафу, 555,91 грн. пені, 584,84 грн. компенсації інфляційних витрат, 210,92 грн. 3% річних, 642,33 грн. процентів за користування чужими коштами, 56 300,28 грн. неустойки.

Головуючий у першій інстанції -Ходоровський Б.В. Провадження № 22ц/2290/1606/12

Доповідач -Юзюк О.М. Категорія № 19

рішенням Нетішинського міського суду від 18 квітня 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ЗАТ "Антей Універсал", ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" основну суму заборгованості 1 689,15 грн., збитків у розмірі 310 356,59 грн., штрафу 991,90 грн., пені 555,91 грн., компенсації інфляційних витрат в розмірі 584,84 грн., 3% річних у розмірі 210,92 грн., процентів за користування коштами 642,33 грн., неустойки 56 300,28 грн. А всього 371 331,92 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Судом другої інстанції ухвалою від 15.11.2012 року, на підставі ч. 1 ст. 37 ЦПК України, до участі в даній справі в якості правонаступника ЗАТ "Антей Універсал" було залучено ТОВ "Антей Універсал".

Не погоджуючись з рішенням міського суду ТОВ "Антей Універсал" в апеляційній скарзі вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає про добровільне повернення ним автомобіля, як об'єкту лізингу, на першу ж вимогу, а також про безпідставне нарахування позивачем на нього та присудження судом ряду грошових сум.

В апеляційній скарзі на рішення ОСОБА_1 стверджує про неврахування судом тієї обставини, що його, як поручителя по договору, лізингодавець не повідомляв про невиконання лізингоотримувачем свого обов'язку по сплаті лізингових платежів. Посилається він також закінчення встановленого законом строку для пред'явлення вимог до поручителя а також на ряд інших порушень закону.

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі регулюються нормами ЦК України (435-15) , Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , укладеним договором про фінансовий лізинг і поруку.

Судом встановлено, що 21 липня 2009 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" і ЗАТ "Антей Універсал", правонаступником якого стало ТОВ "Антей Універсал", було укладено договір про фінансовий лізинг поручителем по якому став за виконання зобов'язань, ОСОБА_1

За договором було передано автомобіль AUDI A4 при умові сплати за це періодичних лізингових платежів з переходом у наступному цього об'єкту у власність лізингоотримувача.

25 травня 2010 року з ініціативи лізингодавця договір був припинений через часткову несплату лізингоодержувачем чергового платежу за березень 2010 року на суму 1 689,15 грн., прострочення таких платежів за квітень, травень того ж року на суми 9 377,46 грн. і 9 383,38 грн. відповідно.

30 липня 2010 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем ЗАТ "Антей Універсал" на користь лізингодавця ТОВ "Порше Лізинг Україна" об'єкту фінансового лізингу -автомобіля марки AUDI A4 1,8 вартістю 333 284,90 грн., що був переданий в користування на підставі договору про фінансовий лізинг укладеного 21 липня 2009 року, через невиплачений лізинговий платіж строком до 20 травня 2010 року (а. с. 53 т. 1).

У подальшому, постановою державного виконавця відділу ДВС Оболонського РУЮ м. Києва було відкрито виконавче провадження з виконання цього виконавчого напису із встановленням боржнику -ЗАТ "Антей Універсал" строку для добровільного виконання до 11 серпня 2010 року (а. с. 59 т. 1).

Актом прийому-передачі від 11 серпня 2010 року представник ЗАТ "Антей Універсал" ОСОБА_3 добровільно передав представнику ТОВ "Порше Лізинг Україна" ОСОБА_4 вищевказаний автомобіль, як об'єкт бувшого договору про фінансовий лізинг (а. с. 63 т. 1).

Виконавче провадження у справі, згідно постанови ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 24.09.2010 року, у зв'язку з поверненням транспортного засобу було закінчено (а. с. 61 т. 1).

27 жовтня 2010 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" (комітент) уклало договір комісії з ТОВ "Ауді центр Хмельницький" (комісіонер), згідно якого, комітент доручив комісіонеру на найбільш вигідних умовах для комітента продати вищезазначений автомобіль AUDI A4 за ціною не нижче 231 199,50 грн. (а. с. 64, 65 т. 1).

Згідно п. 12.6 п. 12.6.1 означеного договору про фінансовий лізинг від 21 липня 2009 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку припинити дію цього контракту в разі несплати одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, якщо строк невиконання такого перевищив тридцять календарних днів.

Відповідно до п. 12.7 договору, день, що вважатиметься датою припинення дії визначається Порше Лізинг Україна. Удень припинення лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про припинення дії.

У разі припинення дії договору, за змістом його п. 12.9, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок впродовж десяти робочих днів від дати одержання відповідного запиту (а. с. 26 т. 1).

У відповідності з п. 3 умов поруки договору про фінансовий лізинг, поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від ТОВ "Порше Лізинг Україна".

Проте у передбаченій договором формі поручитель про неналежне виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, та про наступне припинення договору поруки, не повідомлявсь.

Крім того, не був повідомлений про припинення договору поруки після визначення дня цього припинення, і лізингоодержувач лізингодавцем.

Так, у договорі фінансовго лізингу фактичним і зареєстрованим місцем знаходження ЗАТ "Антей Універсал" вказано м. Нетішин вул. Ринкова, 6 (а. с. 9 т. 1). Проте, по цій адресі повідомлення про припинення договору йому не надсилалось. Посилання позивача про надіслання ним такого повідомлення у АДРЕСА_1, яке значиться у згаданому договорі, як місце проживання, не може бути визнано судом доказом, оскільки це заперечується відповідачем, який стверджує, що у м. Києві ним орендувалось приміщення лише до вересня 2009 року та протирічить змісту договору лізингу про адресу для листувань із лізингоотримувачем -м. Нетішин вул. Ринкова, 6.

Як слідує із ч. ч. 1 і 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Із умов договору щодо поруки вбачається про невстановлення в ньому строку припинення поруки. А умова у договорі лізингу про припинення поруки (п. 12 умов поруки) до повного виконання зобов'язань лізингоодержувача, не може розглядатись судом як встановлення строку дії поруки, так як це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно якої, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами а термін визначається календарною датою або вказівкою на неділю, яка неминуче має настати.

Оскільки в договорі не встановлено строку припинення поруки, порука припиняється через непред'явлення кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя.

Крім того, невиконання зобов'язань із вчасних і в належних сумах сплат лізингових платежів відбулось у березні, квітні і травні місяцях 2010 року, припинення договору сталось 25 травня 2010 року.

Із позовом в суд ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулось до ЗАТ "Антей Універсал" і поручителя ОСОБА_1 лише 18 серпня 2011 року у строк понад один рік тоді, як вже зазначалось, договір припинено 25 травня, виконавчий напис вчинено 30 липня, автомобіль повернуто 11 серпня 2010 року.

Факт неповідомлення поручителя по договору визнано представником позивача, та не надано допустимих доказів про таке належне повідомлення.

За вказаних обставин правових підстав для відповідальності ОСОБА_1, як поручителя, немає.

Стосовно вирішення решти позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Ч. 2 ст. 785 цього Кодексу передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку із повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Із матеріалів справи вбачається, що об'єкт лізингу був добровільно повернутий лізингоодержувачем для лізингодавача, тому не підлягає до стягнення неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю, що складає по заявленому позову 56 300,28 грн.

Не може бути визнана обґрунтованою, і такою, що відповідає закону також позовна вимога про стягнення 75 048, грн. витрат, понесених, по твердженнях позивача ним, на оплату послуг ПП Інформаційна Агенція" "Безпека і Право" пов'язаних із забезпеченням виконання умов договору по поверненню і вилученню об'єкту лізингу.

Згідно Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець здійснює відповідні дії щодо пошуку майна, його арешту та вилученню, відносно якого вчинений виконавчий напис, самостійно.

Крім того, позивачем у судове засідання надано для підтвердження виконання договірних відносин між ним і ПП "Інформаційна Агенція" "Безпека і Право" поєднаних із поверненням автомобіля AUDI A4 документи, які взагалі не стосуються даного транспортного засобу, як об'єкта лізингу по справі.

Так, замовлення №10 від 14.12.2010 року за договором про надання послуг №1 від 18.03.2010 року (т. 2 а. с. 39) стосується договору лізингу №00000802 від 21.07.2009 року, тоді як договір лізингу, який розглядається у цій справі, укладений за №00000790 від 24.07.2009 року (а. с. 17 т. 1 та а. с. 39 т. 2). Перелік майна, яке підлягає вилученню, звіт виконавця №1 по договору про надання послуг №1 від 18.03.2010 року (а. с. 40, 41, 42 т. 2) не стосуються спірних правовідносин, а мають відношення до вилучення зовсім іншого автомобіля VW T5 Комбі у ОСОБА_5

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення 235 308,59 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилається на п. 12.9 умов договору лізингу, де говориться про право на стягнення різниці між ринковою вартістю автомобіля і сумою несплачених лізингових платежів (т. 1 а. с. 26).

Проте, за межами дії означеного договору шляхом його припинення з ініціативи позивача і вчиненням виконавчого напису нотаріуса, підстави для стягнення цих коштів відсутні.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержавач має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса проводиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Із ч. 3 ст. 651 ЦК України слідує, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 цього Кодексу, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З цього випливає висновок, що дострокове розірвання договору, припиняє дію тих зобов'язань строк виконання яких не настав.

Не підлягає стягненню на користь позивача і 991,90 грн. неустойки у вигляді штрафу.

Пунктом 8.2.2 договору лізингу передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна, зокрема, якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку вимогу (а. с. 23 т. 1).

Проте позивачем не надано суду матеріалів про рішення щодо надіслання зазначених вимог на адресу відповідача та їх безпосереднє надіслання й вручення.

Отже, вказана позовна вимога є необґрунтованою.

Також безпідставною є вимога позивача про стягнення 642,33 грн. процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування чужими коштами.

Однак, позивачем не доведено і судом не встановлено обставин одержання відповідачем від контрагента грошових коштів та їх безпідставного збереження.

Стосовно задоволення позову про стягнення на користь позивача інших грошових сум рішення суду першої інстанції не оскаржується.

За правилами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 88 цього Кодексу, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Обставини встановлені у даній справі, норми законів, що регулюють правовідносини між сторонами в ній, дають достатньо підстав для ухвалення відповідного рішення апеляційним судом. Правові перешкоди для цього відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" задовольнити частково та ухвалити нове рішення.

рішення Нетішинського міського суду від 18 квітня 2012 року скасувати в частині стягнення грошових коштів пов'язаних із договором лізингу та судових витрат з ОСОБА_1.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про стягнення з ОСОБА_1 вказаних коштів відмовити.

Це ж рішення Нетішинського міського суду від 18 квітня 2012 року скасувати стосовно стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" із товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" 310 365,59 грн. збитків, 991,90 грн. штрафу, 642,33 грн. процентів за користування чужими коштами, 56 300,28 грн. неустойки та в задоволенні даних позовних вимог відмовити.

У решті рішення Нетішинського міського суду від 18 квітня 2012 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 1 689,15 грн. заборгованості за договором, 555,91 грн. пені, 584,84 грн. інфляційних втрат, 210,92 грн. 3% річних за користування чужими коштами залишити без змін.

А також зазначене рішення Нетішинського міського суду змінити щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" судових витрат, та стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Антей Універсал" 214,60 грн. судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна".