Провадження № 22-ц/490/6044/12 

Справа № 2/0418/756/12 

Головуючий у 1 й інстанції - Казак С.Ю. 

Доповідач - Романюк М.М. Категорія 34

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Котушенко С. П., Тамакулової В.О.

при секретарі Горлаковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району про відшкодування матеріальної шкоди, -

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених та уточнених вимог посилалися на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1. З 1985 року по грудень 2003 року будинок, в якому знаходиться квартира, значився на обліку у Кіровському райвиконкомі м. Дніпропетровська як ветхий, а в грудні 2003 року його визнано аварійним. Посилаючись на те, що через невжиття відповідачами заходів щодо капітального ремонту будинку належна їм квартира стала непридатною для проживання, чим їм завдано майнову шкоду, у зв'язку з чим позивачі просили стягнути з відповідачів 204 135 грн. 60 коп., у частках відповідних розміру їх часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, а саме - на користь ОСОБА_3 - 163 308 грн. 48 коп., на користь ОСОБА_4 - 40 827 грн. 12 коп.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2012 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволений частково, стягнуто з комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 112 135 грн. 60 коп., з яких: на користь ОСОБА_3 - 89 708 грн. 48 коп. та на користь ОСОБА_4 - 22 427 грн. 12 коп.

В апеляційній скарзі відповідач комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено, квартира АДРЕСА_1 в порядку приватизації стала належати на праві власності позивачам та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17.02.1997 р. На підставі договору купівлі - продажу від 28.10.2003 р. позивач ОСОБА_3 придбав 3/5 частин зазначеної квартирі та став власником 4/5 частин квартири, а позивач ОСОБА_4 власником 1/5 частини квартири.

Рішенням виконкому Кіровського районного ради народних депутатів № 1366 від 28.10.1998 р. затверджені списки ветхих жилих будинків, які не підлягають капітальному ремонту, в тому числі будинок АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради № 850 від 26 грудня 2003 року будинок, в якому знаходиться належна позивачам квартира, визнано аварійним.

Відповідно до Правил і норм технічної експлуатації житлового фонду, в частині організації планово-попереджувального ремонту житлових та громадських будівель, були встановлені Наказом Державного комітету у справах будівництва від 08.09.1964 року №147, яким затверджено "Положення про проведення планово-попереджувального ремонту житлових та громадських будівель", відповідно до якого - посадові особи житлово-експлуатаційних організацій (житлово-експлуатаційних контор) щорічно зобов'язані проводити огляд жилих будинків та організовувати поточний та капітальний ремонт житлового фонду (гл.ІІІ наказу №147), цим же наказом встановлені нормативні строки служби конструктивних елементів житлових будинків (гл.ІІ наказу №147) та встановлено, що при спливі нормативних строків служби конструктивних елементів житлових будинків житлово-експлуатаційними організаціями проводиться вибірковий або комплексний капітальний ремонт будинків (гл.УІ наказу №147). При цьому, дерев'яні перекриття підлягають заміні через 60 років експлуатації, а металева покрівля будинку кожні 15 років.

З 1989 року Правила і норми технічної експлуатації житлового фонду були встановлені Відомчими будівельними нормами, Положенням про організацію та проведення реконструкції, ремонту та технічного обслуговування житлових будівель, об'єктів комунального та соціально-культурного призначення (ВСН 58-88), що були затверджені 23.11.1988 року Наказом №312 Державного комітету по архітектурі та містобудуванню при Держбуді СРСР. Цим положенням, встановлено порядок організації технічного обслуговування та регулярного профілактичного огляду житла (розділ 3 Наказу №312) та регламентовано порядок організації капітального ремонту житла житлово-експлуатаційною організацією (розділ 5 Наказу №312). Додатком 3 до Наказу №312, встановлено тривалість експлуатації дерев'яного межповерхового перекриття в житлових будівлях до капітального ремонту (заміни) на протязі 60 років.

З урахування зазначеного та приймаючи до уваги, що у порушення зазначених норм поточний або капітальний ремонт в будинку не проводився, заміна перекриття, покрівлі не відбувалося, суд дійшов правильного висновку що внаслідок бездіяльності відповідача - комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району протягом тривалого часу, сталося руйнування будинку, що призвело до того, що спочатку від був визнаний ветхим, а потім аварійним, в той час, як відповідно до технічних характеристик, при належному утриманні будинку, своєчасному проведенні ремонтних робіт, зазначений будинок мав би перебувати у жилому стані до 2042 року.

Зазначений висновок підтверджується також висновками судової будівельно-технічної та додаткової судової будівельно - технічної експертиз, з яких вбачається, що основні несучі конструкції фізично були зношені і нормативний строк їх використання, у зв'язку із відсутністю капітального ремонту, значно перевищений. Причиною переходу квартири зі стану жилого, придатного для проживання, в аварійний, непридатний для проживання стан, було те, що не був забезпечений, організований та проведений капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення посилався на нормативні документи, які на цей час втратили чинність, не може бути прийнято до уваги, оскільки не відповідає діючому законодавству.

Згідно ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Таким чином, суд правильно посилався на нормативні акти, яки були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Посилання апелянта на те, що він є неналежним відповідачем також не може бути прийнято до уваги з наступного.

Відповідно до ст.ст. 24, 176 ЖК України, обов'язок своєчасно проводити капітальний ремонт житлового будинку лежить на житлово-експлуатаційній організації як наймодавцеві. Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла здійснюють обслуговування і ремонт будинків і після приватизації його мешканцями квартир.

Крім того, у п.п.2.1.1, 2.2.5, 6.2.1 статуту комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Кіровського району зазначено, що метою діяльності підприємства є забезпечення належного утримання житлового фонду, що знаходиться в його оперативному управлінні; здійснення контролю за своєчасним проведенням та якістю чергових та позачергових оглядів, поточного та капітального ремонтів житлового фонду.

З урахуванням того, що судом першої інстанції обставини справи досліджено повно, зібраним доказам дана оцінка, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.