Справа 22ц-1490/3274/12 

Головуючий по 1 інстанції Агєєва Л.І.

Категорія 27 

Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Базовкіної Т.М.,

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,

при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною ОСОБА_2

на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2012р.

за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства ПАТ "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), ОСОБА_3 про визнання правочину частково недійсним,

У лютому 2012р. ОСОБА_2 пред'явила позов до ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_3 про визнання на підставі ч.1,5 ст.203, ст.215 ЦК недійсним п.5.2. договору поруки, укладеного 13 березня 2009р. у зв'язку з тим, що третейське застереження, яке передбачене зазначеним пунктом суперечить ст.3 ЦПК.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2012р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду просила його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2006р. між ОСОБА_3 і ПАТ "Укрсоцбанк" укладено кредитний договір за яким перша отримала 178100 дол. США кредиту з умовою повернення цих коштів та сплати відсотків і комісій до 31 грудня 2031р.

Належне виконання зазначеного кредитного договору забезпечено договором поруки, який було укладено 13 березня 2009р. між кредитодавцем, позичальником і ОСОБА_2

Відповідно до п.5.2. договору поруки від 13 березня 2009р. сторони домовились про розгляд спорів, які випливають із цього правочину в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.

З урахуванням викладеного, а також висновків, що містяться у рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008р. №1-рп/2008 (v001p710-08) , у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" (v0002700-09) третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, гарантованих Конституцією (ч.5 ст.55), суд дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Аргументи апелянта щодо відсутності спору між сторонами договору поруки та у зв'язку з цим відсутності підстав для укладення третейської угоди не можна визнати обґрунтованими, так як відповідно до ст. 5 Закону "Про третейські суди", ст.17 ЦПК сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначений Закон не містить заборони на укладення третейської угоди у договорі поруки саме по спорах пов'язаних з виконання цього правочину.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2012р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.