Справа № 2-233/11 

Провадження № 22-ц/0290/2981/2012

Головуючий в суді першої інстанції:Береговий О.Ю.

Категорія: 27 

Доповідач: Іващук В. А.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Іващука В.А., суддів: Колоса С.С., Луценка В.В.,при секретарі Пишному О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки (далі - КС) «Альянс Україна» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про дострокове розірвання договору кредиту та стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2012 року,

із зазначеним позовом КС «Альянс Україна»звернулась в суд 5 травня 2010 року.

Зазначала, що 7 вересня 2007 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_6 було укладено договір кредиту №1048к, за яким Позичальнику була надана кредитна лінія. На підставі додаткового договору №1 від 7 вересня 2007 року Позичальнику був наданий кредит у розмірі 164220 грн. 00 коп., що підтверджується додатковим касовим ордером від 7 вересня 2007 року.

14 листопада 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено два договори поруки №1048-07к, за яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_6

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_6 не виконує. Поручителі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також не виконують своїх зобов'язань по договору поруки по оплаті боргу за ОСОБА_6

Посилаючись на порушення відповідачами своїх зобов'язань по укладеним договорам кредиту та поруки КС «Альянс Україна» просила розірвати Договір кредиту №1048-07к від 7 вересня 2007 року та стягнути з відповідачів солідарно суму неповернутого кредиту 296 000, 00 грн., суму процентів 424 506, 81 грн., пеню 2 487 800, 00 грн., штраф 148 000,00 грн., а всього 3 356 306, 81 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2012 року зазначений позов задоволено.

Договір кредиту №1048-07 к від 7 вересня 2007 року укладений між КС «Альянс Україна»та ОСОБА_6 розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_2 солідарно на користь КС «Альянс Україна м.Вінниця, вул. Червонохрестівська, 6 р/р»26508000001601, ВФАБ «Брокбізнесбанк» м. Вінниця, МФО 302719, код ЄДРПОУ 26285767 -3 356 306 грн. 81 коп. заборгованості за кредитним договором №1948-07 к від 7 вересня 2007 року, а також 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Ухвалою цього ж суду від 6 вересня 2012 року заяву представника відповідача ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення суду у цій справі залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заперечуючи апеляційну скаргу КС «Альянс Україна» зазначала, що автомобіль марки «Лінкольн», належний ОСОБА_7, на баланс КС «Альянс Україна» в рахунок погашення боргу не передавався і кредитної спілкою даний автомобіль не продавався. Вказав, що цей автомобіль був реалізований ОСОБА_7 за дорученням і кошти від продажу автомобіля були внесені позичальником в рахунок погашення боргу за договором кредиту №533-08к від 9 червня 2008 року, який був укладений між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_7

У судовому засіданні представник позивача погодився, що позовна давність до вимог про стягнення неустойки пропущена, а тому надав суду інший розрахунок пені в межах позовної давності один рік.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи із наступного.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів знайшла частково обґрунтованими.

рішення суду в основній його частині, а саме щодо вимог про розірвання Договору кредиту, стягнення суми неповернутого тіла кредиту, суми процентів за користування кредитом та частково щодо стягнення пені є законним та справедливим та ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому скасованим бути не може.

Разом із тим в частині вирішеного судом питання про стягнення неустойки (пеня, штраф), а саме щодо штрафу повністю та частково щодо пені рішення суду законним і обґрунтованим визнати не можна оскільки суд вирішив це питання при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із положеннями частини 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 7 вересня 2007 року між КС «Альянс Україна» та ОСОБА_6 було укладено договір кредиту №1048-07 к і був наданий кредит у розмірі 164220 грн. 00 коп.

7 вересня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено два Договори поруки №1048-07 к, за яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_6

Відповідно до пункту 1.1. Договору кредиту позичальник зобов'язався сплачувати кредит та проценти за користування кредитом у строк визначений Договором.

Встановлено, що ОСОБА_6 не виконує свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати відсотків за користування кредитом.

Станом на 24 березня 2010 року виникла заборгованість в розмірі 3 243 142 грн. 53 коп., з яких 296 000,00 грн. сума неповернутого тіла кредиту, 311 342, 53 грн. проценти, 2 487 800 грн. пеня та 148 000 грн. штраф.

В січні 2012 року КС «Альянс Україна» звернулась з заявою про збільшення позовних вимог, оскільки сума боргу збільшилась внаслідок нарахування процентів. Станом на 7 квітня 2011 року борг ОСОБА_6 перед КС «Альянс Україна» по договору кредиту становить 3356306 грн. 81 коп., з яких сума неповерненого тіла кредиту 296 000 грн. 00 коп., сума процентів -424 506 грн. 81 коп., пеня -2 487 800 грн., штраф - 148 000 грн.

На вимогу виконати зобов'язання відповідно до договору поруки від 7 вересня 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 добровільно борг не сплатили.

Згідно п.3.2. договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитом.

Судом апеляційної інстанції встановлено і це підтверджується наданими позивачем доказами, що КС «Альянс Україна» надавала кредити за рахунок залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки і на момент укладення Договору кредиту №1048-07к від 7 вересня 2007 року та виплати кредитних коштів ОСОБА_6 мала відповідну ліцензію (№319310) про право надання фінансових послуг (діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки).

Ліцензія видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. рішення про видачу ліцензії прийнято 7 червня 2007 року. Строк дії ліцензії з 12 червня 2007 року по 12 червня 2010 року.

Задовольняючи позов повністю та стягуючи з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 солідарно на користь КС «Альянс Україна» неустойку у вигляді пені та штрафу відповідно 2 487 800, 00 грн. та 148 00, 00 грн., суд першої інстанції, як це вбачаться із судового рішення, виходив із того, що обставини щодо цього питання встановлені правильно, розмір нарахувань та період за який вони нараховані визначені позивачем правильно і не суперечать вимогам закону.

Проте з цим висновком погодитись не можна через наступне.

Відповідно до правил пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За правилами частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за правилами частини 5 цієї статті цього Кодексу (435-15) за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до правил пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Виходячи із цього позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту, позовна давність до вимог про сплату неустойки (штраф, пеня), застосовуються незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна давність на вимоги позивача про стягнення неустойки (штраф, пеня) пропущений, оскільки до суду позивач звернувся 5 травня 2010 року (а.с.3), а початок перебігу позовної давності у 1 рік за такими вимогами почався 1 березня 2009 року та закінчився 2 березня 2010 року, виходячи із вимоги направленої боржнику та поручителям 18 лютого 2009 року про погашення заборгованості протягом 10 днів з дати відправлення цього листа (а.с.19-21).

Суд першої інстанції не врахував цих обставин при вирішенні справи та не застосував вказані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, що відповідно призвело до неправильного вирішення справи в частині питання про стягнення з відповідачів неустойки.

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення штрафу 50% від несплаченої суми кредиту (п.6.3 договору) в сумі 148 000, 00 грн. слід відмовити за спливом позовної давності, відповідно до правил частини 4 статті 267 ЦК України, правил пункту 1 частини 2 статті 258 цього Кодексу та з урахуванням положень пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також зважаючи на те, що згідно з умовами укладеного Договору кредиту (пункт 3.3) погашення кредиту та процентів за користування ним здійснювалось згідно графіку розрахунків помісячно, право на позов про стягнення пені за кожен день прострочення виконання також виникає щомісяця, починаючи з наступного дня після дня встановленого для оплати по графіку розрахунків.

Виходячи із цього та ураховуючи правила пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України, частини 4 статті 267 цього Кодексу та з урахуванням положень пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», пеня може бути стягнена судом за період не більше як за останній рік невиконання основного зобов'язання у межах позовної давності ( 365 днів для розрахунку пені у розмірі 1 відсотку за кожен день прострочення).

Хоч позивачем і не правильно визначений період у якому слід нараховувати пеню, оскільки датою відліку для підрахунку є не 23 березня 2010 року, як дата з якою пов'язується перебіг позовної давності, а 5 травня 2010 року (день звернення з заявою до суду), проте ураховуючи, що кількість днів для обрахунку пені в межах одного року є однаковими (365 днів), а тому розмір пені у сумі 1 080 400, 00 грн. (в межах одного року) нарахований правильно і підлягає стягненню на користь позивача.

За таких обставин розмір стягуваної судовим рішенням пені в сумі 1 407 400,00 грн. (2 487 800 грн. 00 коп. - 1 080 400, 00 грн. = 1 407 400,00 грн. ) стягнуто поза межами позовної давності, а тому у стягненні цієї суми слід відмовити через сплив позовної давності в один рік, відповідно до правил частини 4 статті 267 ЦК України та з урахуванням положень пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Виходячи із цього загальний розмір стягуваної судом суми боргу 3 356 306, 81 грн. підлягає зменшенню до 1 800 906 грн. 81 коп. Розрахунок : 296 000,00 грн. (тіло кредиту) + 424506,81 грн. (проценти) + 1 080 400,00 грн. (пеня в межах одного року позовної давності) = 1 800 906, 81 грн. ( загальна сума стягнення).

рішення суду першої інстанції підлягає зміні зменшенням стягуваної судом суми боргу з штрафними санкціями з 3 356 306, 81 грн. до 1 800 906, 81 грн.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги про сплату кредиту за рахунок переданого кредитній спілці ОСОБА_7 автомобіля «Лінкольн»спростовуються наданими КС «Альянс Україна» доказами.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктами 2, 3 частини 1 статті 307, пунктами 1, 3, 4 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2012 року у цій справі скасувати в частині вимог про стягнення пені в сумі 686 893 (шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 19 коп. та штрафу 50% від несплаченої суми кредиту в сумі 148 000 (сто сорок вісім тисяч) грн. та у задоволенні цих вимог відмовити.

Заочне рішення змінити, зменшивши розмір стягуваної солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь кредитної спілки «Альянс Україна» заборгованості за кредитним договором №1048-07к від 7 вересня 2007 року з 3 356 306 (три мільйони триста п'ятдесят шість тисяч триста шість) грн. 81 коп. до 1 800 906 (один мільйон вісімсот тисяч дев'ятсот шість) грн. 81 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних цивільних справ.