2/0902/134/2011 Про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 13.11.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан», третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2012 року,-

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2012 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_4 11392,44 грн. завданої майнової шкоди, яка не покривається страхувальником, 250 грн. витрат на оплату послуг евакуатора, 700 грн. витрат на правову допомогу, 113,92 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-

Справа №2/0902/134/2011 Головуючий у І інстанції Головенко О.С.

Провадження №22ц/0990/1603/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Категорія 25

технічне забезпечення розгляду справи, всього 12576,36 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач ПАТ «Прикарпаттяобленерго» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права.

Зокрема, вказує на те, що оскаржуване рішення суд першої інстанції прийняв на підставі висновку №559-34/с судової автотоварознавчої експертизи, складеного 17.02.2012 року судовим експертом ОСОБА_8 Даний висновок складений з порушенням законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи. Так, у п. 7 розділу «Використана література та інші джерела інформації» висновку судового експерта вказаний програмний комплекс «AUDATEX» (ТОВ «Аудатекс Україна», версія Aurora), згідно якого розраховувалася калькуляція вартості відновлювального ремонту. Проте, у висновку не надано калькуляцію, виконану програмним комплексом «AUDATEX» та контрольний лист з програми «AUDATEX», що суперечить вимогам п.п. є), с) п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. №142/5/2092 (z1074-03) .

Також апелянт зазначає, що згідно листа-відповіді ТОВ «Аудатекс Україна» №9 від 20.03.2012 року ні ПП «Автопол», ні експерт-автотоварознавець ОСОБА_8 не являються офіційними користувачами програмного продукту «AUDATEX». Отже, ОСОБА_8 без належного дозволу та з порушенням п. 2 ч. 1 ст. 424 ЦК України використав, як він визначає у висновку експерта, комп'ютерну програму «AUDATEX».

Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_8 в Таблиці 1 висновку судового експерта зазначив перелік робіт та запчастин, які не мають відношення до ДТП, яке сталося 21.05.2010 року, а саме: вартість ремонту: розширювача боковини задньої правої демонтаж/монтаж - 30 грн., бампера заднього правого демонтаж/монтаж - 30 грн., боковини задньої правої - 165 грн., фарбування боковини задньої правої - 760 грн.; запчастин: бампера заднього правого - 1376,92 грн., розширювача боковини задньої правої - 337,48 грн., нижнього захисту - 3253,31 грн. В даному випадку це є порушенням ч. 5 ст. 61 ЦПК України та суперечить обставинам справи, довідці ДАІ м. Долина МВСУ №47 від 21.05.2010 року, довідці управління ДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області №8621305, постанові Долинського районного суду Івано-Франківської області в справі №3-715/2010 від 20.08.2010 року.

Апелянт також вказує і на те, що суд безпідставно не взяв до уваги звіт про оцінку вартості матеріального збитку, складеного 20.07.2010 року оцінювачем автотранспортних засобів ОСОБА_10, відповідно до якої вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 28977,03 грн.

З наведених мотивів просить рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06.07.2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволити частково у розмірі 3977,03 грн. майнової шкоди з урахуванням виплаченої страховою компанією ОСОБА_4 суми страхового відшкодування, 450 грн. витрат на правову допомогу, 36 грн. витрат на ІТЗ та 194,08 грн. витрат по оплаті судового збору.

У засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали з наведених в ній мотивів.

Позивач ОСОБА_4 та його представник доводи апеляційної скарги не визнали, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просили в задоволенні скарги відмовити.

Представник відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Каштан», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 (v0014700-09) «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 травня 2010 року біля 15 год. 30 хв. на вул. Д. Галицького в м. Болехові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки УАЗ 31512, д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ВАТ «Прикарпаттяобленерго», під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортним засобом марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який є титульним володільцем вказаного транспортного засобу. Вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_6, який порушив Правила дорожнього руху (1306-2001-п) , допустивши зіткнення транспортних засобів, що підтверджується постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20.08.2010 року (а.с. 9). На час ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Прикарпаттяобленерго» і виконував трудові обов'язки.

За наведених обставин та з урахуванням положень ст.ст. 1166, 1187 ч.1, 1188 ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок відшкодування позивачу матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, лежить на відповідачу Відкритому акціонерному товариству «Прикарпаттяобленерго», в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго».

Однак, як вбачається з копії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8609758 (а.с. 30), цивільно-правова відповідальність ВАТ «Прикарпаттяобленерго», забезпеченим транспортним засобом якого є транспортний засіб марки УАЗ 31512, д.н.з. НОМЕР_2, застрахована в ЗАТ «Страхова компанія «Каштан», назва якого в подальшому змінена на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан».

В процесі розгляду справи ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» виплатила ОСОБА_4 страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну страхувальником ПАТ «Прикарпаттяобленерго», за мінусом, визначеної сторонами страхування франшизи в розмірі 510 грн., в сумі 24990 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 167-173).

Згідно наданого позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди висновку експертного автотоварознавчого дослідження №36/07, складеного 30.07.2010 року судовим експертом ОСОБА_11 (а.с. 10-15), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Renault Master 2.8D», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 38633,92 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №96/07/10, складеного 20.07.2010 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 (а.с. 78-80) на замовлення ВАТ «Прикарпаттяобленерго», вартість матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 28977,03 грн.

Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 05.08.2011 року за клопотанням представника відповідача ВАТ «Прикарпаттяобленерго» призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту ПП «Автопол» ОСОБА_8 (а.с. 110-111).

Згідно висновку №559-34/с судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі №2-134/11, складеного 17.02.2012 року судовим експертом ОСОБА_8 (а.с. 113-126), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Renault Master 2.8D», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, становить 37827,87 грн.

Посилання апелянта на те, що висновок №559-34/с судової автотоварознавчої експертизи по цивільній справі №2-134/11, складений 17.02.2012 року судовим експертом ОСОБА_8, не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам справи, не заслуговують на увагу, оскільки судовий експерт ОСОБА_8 діяв на підставі свідоцтва №1381, дійсного до 30 жовтня 2012 року, згідно якого йому присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 - визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с. 139). Судова автотоварознавча експертиза проведена згідно ухвали суду від 05.08.2011 року за клопотанням представника відповідача ВАТ «Прикарпаттяобленерго», відповідно до п. 3 прохальної частини якого останній просив доручити проведення судової експертизи судовому експерту ОСОБА_8

Згідно положень ст.ст. 3, 4 Закону України «Про судову експертизу» правильність складання висновку покладається на експерта, гарантії незалежності якого та правильності його висновку забезпечуються процесуальним порядком призначення судового експерта, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомого неправдивого висновку та передбачених в ст. 14 цього закону підстав і порядку притягнення його до дисциплінарної, кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Безпідставними є також посилання апелянта на те, що ОСОБА_8 в Таблиці 1 висновку судового експерта зазначив перелік робіт та запчастин, які не мають відношення до ДТП, яке сталося 21.05.2010 року, оскільки такі судом першої інстанції не взяті до уваги, а розмір матеріальної шкоди зменшено на 1436,43 грн. Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди слід виходити із розрахунку, зазначеного у висновку експертизи, що проведена за клопотанням сторін згідно ухвали суду судовим експертом ОСОБА_8, який і несе відповідальність за достовірність результатів експертного дослідження, а також вважав обґрунтованими доводи обох сторін, що пошкодження задньої боковини автомобіля відношення до дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 21.05.2010 року, не мають і включати їх до матеріальної шкоди немає підстав, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Renault Master отримав технічні пошкодження, зокрема, деформацію передніх частин. А тому суму вартості матеріального збитку, спричиненого позивачу пошкодженням транспортного засобу в розмірі 37827,87 грн., судом зменшено на суму вартості запчастин та відновлювальних робіт, зазначених у висновку, зокрема: вартість бампера заднього правого 1376,92 х (1-0,64) = 495,11 грн., вартість розширювача заднього правого 337,48 х (1-0,64) = 121,32 грн., демонтаж, монтаж бампера заднього правого - 30 грн., демонтаж, монтаж розширювача заднього правого - 30 грн., фарбування боковини задньої правої - 760 грн., всього 1436,43 грн.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 1194 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» в його користь матеріальної шкоди в сумі 11392,44 грн. (37827,87-24990,00-1436,43=11392,44 (грн.)) та 250 грн. витрат на оплату послуг евакуатора.

Відповідно до приписів ст.ст. 79, 88 ч.1 ЦПК України та доказів, що маються в матеріалах справи, судом першої інстанції вірно вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального права судом не встановлено. Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, то колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.