2208/138/12 Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП - 13.11.2012 Прийняття

при секретарі Щербань А.В., з участю представників сторін, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-/2290/2433/12 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, треті особи -Моторне (транспортне) страхове бюро України, ПАТ СК «Статус»,

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування цих вимог вказували на те, що 16.08.2006 року біля 10 год. 30 хв. на 276 кілометрі 300 метрів автодороги «Житомир -Чернівці»поблизу с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, водій вантажного автомобіля ГАЗ-САЗ 3507 реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ЗАТ Агрофірма «АВІС»ОСОБА_6 рухаючись в напрямку м. Кам'янець-Подільського, уникаючи зіткнення з автомобілем КАМАЗ-353212 реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген-Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_3, Який належить ОСОБА_5. Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Фольксваген-Транспортер»ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці пригоди, а водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні пошкодження. Постановою старшого слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Хмельницькій області майора міліції Шклярука Р.В. від 06.04.2010 року кримінальну справу №8/0453 по обвинуваченню ОСОБА_6 за 286 ч.2 КК України (2341-14) провадженням закрито на підставі ст.6.п.8 КПК України (1001-05) в зв'язку з його смертю. В наслідок отриманих травм ОСОБА_5 став інвалідом першої групи та потребує стороннього догляду, також під час ДТП був пошкоджений його автомобіль «Фольксваген-Транспортер»і музична апаратура яка знаходилась в автомобілі. В наслідок пошкодження автомобіля заподіяно шкоду в розмірі -34 138 грн., та апаратури -12 292,02 грн. В наслідок вказаного ДТП загинув син позивачів ОСОБА_3 на його поховання витратили 38 895 грн.

Просили стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма АВІС» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в суму 51 564, 02 грн. та моральну шкоду в сумі 400 000 грн., на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 39 195 грн., моральну шкоду в сумі 200 000 грн., на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 27 вересня 2012 року позов задоволено частково.

Головуючий у першій інстанції -Вдовичинський А.В. Справа № 22ц-/2290/2433/12

Доповідач -Бас О.Г. Категорія № ухвала

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»на користь ОСОБА_5 51 564,02 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 30 000 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»на користь ОСОБА_3 11 311 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 50 000 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»на користь ОСОБА_4 50 000 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс»на користь держави 690,46 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі представник Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування цих вимог вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 2 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за 286 ч.2 КК України (2341-14) на підставі ст.6.п.8 КПК України (1001-05) в зв'язку з його смертю, від 06.04.2010, водій вантажного автомобіля ГАЗ-САЗ 3507 реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ЗАТ Агрофірма «АВІС» ОСОБА_6 16.08.2006 року біля 10 год. 30 хв. на 276 кілометрі 300 метрів автодороги «Житомир -Чернівці»поблизу с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, рухаючись в напрямку м. Кам'янець-Подільського, уникаючи зіткнення з автомобілем КАМАЗ-353212 реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом, маючи технічну можливість зупинити автомобіль, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген-Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Фольксваген-Транспортер»ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці пригоди, а водій ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні пошкодження.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що винним у дорожньо-транспортній пригоді був водій ЗАТ Агрофірма «АВІС»правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Агрофірма «Авіс», тому згідно з вимогами ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України завдану шкоду має відшкодовувати саме це підприємство. Доводи апеляційної скарги не містять жодних аргументів які спростовують ці висновки суду першої інстанції.

Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги, з посиланням на Закон України "Про поховання та похоронну справу" (1102-15) про те, що витрати на організацію поминального обіду не відносяться до витрат на поховання. Частиною 1 статті 1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Судова колегія вважає, що вказані витрати є комплексом заходів, обрядових дій, традицій, пов'язаних з похоронами загиблого. Представником відповідача не обгрунтовано та не надано доказів про те, що надані копії документів на підставі яких судом першої інстанції визначено розмір шкоди, не відповідають понесеним витратам, що отримані деталі пам'ятника не були використані на його спорудження, що вартість пам'ятника перевищує граничну вартість стандартних пам'ятників і огорож у даній місцевості.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для відшкодування ОСОБА_5 збитків заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля та музичної апаратури.

Відповідно до ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 правомірно володів автомобілем «Фольксваген-Транспортер», реєстраційний номер НОМЕР_3 на підставі доручення та тимчасового реєстраційного талону. Апеляційна скарга не містить вказівок на будь-які дані про те, що надана копія доручення не відповідає дійсності, чи того що тимчасовий реєстраційний талон, який виданий у встановленому порядку, обмежували його право володіння автомобілем.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Пунктом 1 ч.1 ст. 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, ОСОБА_5 як особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. Відсутні будь-які дані які могли бути підставою для сумнівів про те, пошкоджена музична апаратура, якою був обладнаний автомобіль володів хтось інший крім ОСОБА_5

Вказуючи в апеляційній скарзі на те, що судом не визначено долі автомобіля, який відповідно до експертного висновку ремонту не підлягає, представником відповідача не вказано яку ж цінність має цей автомобіль. Не ставилось ним і питання про передачу цього автомобіля товариству. Згідно пояснень представника позивача в засіданні апеляційного суду, залишки цього автомобіля були вивезені на смітник.

Задовольняючи частково вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вірно виходив з того що позивачі є потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Авіс», доводи апеляційної скарги не вказують на обставини які спростовують такий висновок суду. Окрім того Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати що при визначені розміру шкоди судом першої інстанції не було враховано характер та обсяг страждань яких зазнали позивачі. Зокрема того що, ОСОБА_3, ОСОБА_4 втратили сина, ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, став інвалідом, тяжкість вимушених змін у їх життєвих, трудових стосунках позивачів. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, тому твердження апелянта про неправильне вирішення судом першої інстанції вимог про відшкодування моральної шкоди є безпідставним.