Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі: суддів - Рожина Ю.М., Оніпко О.В., Собіна І.М., секретаря судового засідання Коробчук А.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Корецького районного суду від 24 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання та про зміну розміру стягнення аліментів, -

рішенням Корецького районного суду від 24 вересня 2012 року та ухвалою від 8 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно на утримання дочки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання до 30 червня 2015 року. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допущено до негайного виконання судове рішення у межах суми платежу за один місяць.

Змінено розмір стягування з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти по рішенню Корецького районного суду від 15.02.2010 року в розмірі 20% щомісячно із заробітку на утримання сина -ОСОБА_4 до закінчення ним навчання стягнувши їх у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до 30.06.2013 року.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки сплачені витрати судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає воно постановлене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків обставинам справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду має той з батьків з ким проживають діти, а також самі дочка та син. У суді встановлено, що діти з позивачкою не проживають, проживають у Києві за місцем навчання, винаймаючи квартиру. При визначені розміру аліментів суд не врахував про те, що на його утриманні перебуває матір, він має статус безробітного, доходів не має, не враховано, що на утриманні його нової дружини перебувають двоє дітей, одна неповнолітня, а друга інвалід дитинства, крім цього вона утримує своїх батьків похилого віку, тому вона не може утримувати його дітей від попереднього шлюбу. Поряд з цим суд порушив вимоги ст.192 СК України щодо зміни розміру аліментів. Призначаючи зміну аліменти на утримання сина з частки заробітку на тверду грошову суму фактично змінив принцип нарахування. Даним рішенням для нього створені таки умови, що можуть потягнути виникнення заборгованості по сплаті аліментів, а відповідно настання відповідальності. За викладених обставин, просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, виходячи із загальних засад цивільного судочинства щодо змагальності сторін, рівності їх прав у поданні доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, дотримання принципу диспозитивності, на підставі доказів, наданих кожною стороною та іншими особи, які беруть участь у справі, дійшла до наступного висновку.

Справа № 22-1976 Головуючий суддя І інстанції Павловський В.К.

Суддя -доповідач у апеляційному суді Рожин Ю.М.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, захисту інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення апеляційним судом, відповідно до ст. 307 ЦПК України, є неповне з'ясування судом обставин, невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене та у відповідності до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджують.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Корецького районного суду від 15.02.2010 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей по 20% заробітку щомісячно до повноліття дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 до закінчення ним навчання. При відсутності постійного місця роботи відповідач останнім часом сплачував аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 650 грн. щомісячно на обох дітей. Діти відповідача є студентами денної форми навчання, термін навчання ОСОБА_4 закінчується 30.06.2013 року, ОСОБА_3 30.06.2015 року, що підтверджено відповідними довідками з місця навчання №15 від 4.09.2011 року (а.с.49), №820 від 4.10.2011 року (а.с.7).

Виходячи з положень ст.199 СК України батьки, за умови можливості надання допомоги, зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги на період навчання, але не більше ніж до досягнення ними двадцяти трьох років. Право звернення до суду надається тому з батьків з ким проживають діти, або з такими вимогами можуть звернутися діти.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках передбачених законом.

Суд змінюючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 шляхом встановлення їх у твердій грошовій сумі не звернув увагу на те, що чинним законодавством передбачено лише можливість змінювати розмір аліментів, а не встановлювати спосіб їх нарахування, що є самостійними вимогами та не пов'язані із попереднім рішенням суду щодо стягнення аліментів з заробітку платника аліментів.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, в частині зміни розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_4 на період його навчання, визначених рішенням Корецького районного суду від 15.02.2010 року в розмірі 20% заробітку відповідача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи відповідача щодо безпідставності звернення позивачки із позовом про стягнення аліментів на утримання дітей на період їх навчання не ґрунтуються на нормах законодавства, обставинах справи, що перевірені у судовому засіданні та не заперечувались сторонами.

Діти позивачки навчаються в іншій місцевості, де винаймають житло на цей період, що є тимчасова відсутність за основним місцем проживання, яким є місце проживання позивачки.

З урахуванням обставин справи, перевірених доказів наданих сторонами, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дітям.

Розмір аліментів на утримання сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення ними навчання, визначений судом першої інстанції, відповідає фактичним обставинам справи та належить його залишити беззмінним у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину на період навчання.

В іншій частині рішення суду належить залишити без змін.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно визначено правове врегулювання спору між сторонами та застосовано норму права без врахування всіх обставин справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.192,199 СК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Корецького районного суду від 24 вересня 2012 року скасувати в частині зміни розміру стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів по рішенню Корецького районного суду від 15.02.2010 року в розмірі 20% щомісячно із заробітку на утримання сина -ОСОБА_4 до закінчення ним навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно на утримання сина -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на період навчання до 30 червня 2013 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.