Справа № 22ц/0591/1925/2012 

Головуючий у 1 інстанції Васильченко О.Г.

Категорія 9 Доповідач Сорока Г.П.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сороки Г.П., Кочегарової Л.М.,

при секретарі - Кузнецові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2012 року,-

29 серпня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, який в подальшому уточнила, та просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні гаражем АДРЕСА_1, і гаражем АДРЕСА_2, передати їй по одному екземпляру ключів від кожного гаражу та допустити її разом з техніком БТІ м.Маріуполя в зазначені гаражі для здійснення замірів і складення технічної документації.

На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що їй на праві власності належить по ? частині зазначених гаражів. З метою здійснення державної реєстрації права власності вона звернулась до БТІ м.Маріуполя з заявою про надання техніка для здійснення замірів гаражів, сплатила його виклик на 22.08.2012 року, про що повідомила відповідача, щоб він впустив їх з техніком до гаражів, однак ОСОБА_2 відповів категоричною відмовою, ключів від гаражів не надав, чим створює перешкоди в користуванні власністю.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні гаражем АДРЕСА_1, гаражем АДРЕСА_2, зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 по одному екземпляру ключів від вказаних гаражів.

Зобов'язано ОСОБА_2 допустити ОСОБА_1 з працівником - техніком БТІ м.Маріуполя в приміщення гаражу АДРЕСА_1, в м.Маріуполі, та в приміщення гаражу АДРЕСА_2, для проведення технічного обстеження.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і закрити провадження по справі у зв'язку з порушенням його прав як власника недобудованого гаражу АДРЕСА_2. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які доводи апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, заперечення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 07.05.2012 року, яке набрало законної сили, позивачці на праві власності належить ? частина гаражу АДРЕСА_1» та ? частина гаражу АДРЕСА_2, відповідно по ? частині вказаних гаражів належить відповідачу.

Відповідач не бажає надавати доступ позивачці в приміщення вказаних гаражів, передавати їй ключі від приміщень гаражів, що визнано сторонами.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, не бажаючи надавати доступ позивачці в приміщення гаражів, передавати їй ключі від них, порушує права позивачки в здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 391 ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном, дійшов до висновку про необхідність усунення цих перешкод і позов задовольнив.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад та не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Зі справи вбачається, що спірні гаражі належать на праві власності сторонам, кожному по ? частині. Гаражами користується відповідача та не надає доступу позивачці до гаражів, ключів від них, що визнано сторонами в суді першої інстанції та не оспорювалось в апеляційному суді.

З урахуванням наведеного, виходячи з того, що позивачка є співвласником спірних гаражів і має рівне з відповідачем право на володіння і користування гаражами, але відповідач створює їй перешкоди в здійсненні права власності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивачки і позов задовольнив.

Доводи апеляційної скарги, що суд залишив без уваги те, що гаражі є неподільними і їх розділ в натурі неможливий, тому суд повинен вирішити питання про компенсацію, є безпідставними, оскільки позову про розділ гаражів в натурі до суду не заявлялося, тому розглядаючи справу відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України в межах заявлених вимог, у суду не було підстав вирішувати таке питання.

Посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що в обох гаражах знаходяться його автомобілі та інші особисті речі, що гараж АДРЕСА_2 недобудований, що з позивачкою у нього неприязні відносини і він їй не довіряє, також є безпідставними, оскільки відповідач ніяких доказів на підтвердження даних обставин суду не надав. Окрім того, ці обставини не мають бути підставою для обмеження прав позивачки на володіння і користування належним їй майном.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд розглянув справу у його відсутності, чим порушив його права, є неспроможними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Так, зі справи вбачається, що відповідач подавав суду письмові заперечення на позов, в судовому засіданні приймав участь його представник - адвокат ОСОБА_3

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування рішення, у справі не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні, не ґрунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, та доводів апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено на повно з'ясованих обставинах справи та у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, апеляційних підстав для його скасування не вбачається, тому рішення суду підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 жовтня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.