Справа № 22-ц/1690/3559/2012 

Номер провадження 22-ц/1690/3559/2012 

Головуючий по 1-й інстанції: Шаповал Т.В. 

Суддя-доповідач: Бондаревська С. М.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Омельченко Л.М., Пікуля В.П.

при секретарі: Цюрі Я.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»

на рішення Київського районного суду м. Полтави області від 20 квітня 2012 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, -

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на його користь 5808 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 17 жовтня 2008 року відповідач та TOB «Банк Русский Стандарт»-третя особа у справі, уклали кредитний договір, відповідно до умов якого, банк зарахував на рахунок ОСОБА_2 суму кредиту, яку того ж дня, як оплату за придбаний відповідачем товар, перерахував на рахунок торгівельної організації.

За умовами договору відповідач зобов'язаний забезпечити повернення наданого кредиту шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів у передбачені графіком строки.

28 травня 2009 року Банк уклав договір відступлення права вимоги факторингу № 16 із TOB «Агентство по збору боргів», згідно якого до позивача перейшли усі права за укладеним між Банком та відповідачем договором. Відповідач зобов»язання за кредитним договором не виконав, заборгованість в розмірі 2833,11 грн. не погасив, що потягнуло нарахування неустойки, передбаченої пунктом 5.4 Умов по кредитах у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, що становить 2975,17 грн. З урахуванням вказаної суми позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 5808 грн. 28 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року в задоволенні вищевказаного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»до ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просив скасувати оскаржуване ним рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, підстав для задоволення скарги не вбачає виходячи з наступного.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17 жовтня 2008 року між TOB «Банк Русский Стандарт» та відповідачем укладений кредитний договір на Умовах надання та обслуговування кредитів Банку. На виконання вказаного договору Банк зарахував на рахунок ОСОБА_2 суму кредиту, а саме 2192 грн. 01 коп., перерахувавши зазначені кошти в той же день на рахунок торгівельної організації, як оплату за придбаний відповідачем товар.

28 травня 2008 року між TOB «Банк Русский Стандарт»і TOB «Агентство по збору боргів»укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до позивача перейшли усі права за укладеним між TOB «Банк Русский Стандарт»та відповідачем договором, тобто відбулася заміна кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно п. 8 даного договору, у випадку, якщо після вступу в силу даного договору, ким-небудь з позичальників буде здійснено виконання своїх зобов»язань за кредитним договором, вказаних в Реєстрі позичальників на користь Цедента, він зобов»язаний протягом одного робочого дня з моменту отримання відповідного виконання передати все отримане від позичальника Цесіонарію.

Також судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно даних реєстру позичальників загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед TOB «Банк Русский Стандарт» на час укладення договору відступлення права вимоги тобто на 28.05.2009 року становила 2 833 грн.11 коп. та складалася з простроченої заборгованості по кредиту, комісії, суми виплат за пропуск платежів.

Згідно п. 1 договору відступлення права вимоги №16 цедентом передано цесіонарію права вимоги до фізичних осіб, вказаних в реєстрі позичальників, а також права, що забезпечують виконання зобо»язань та інші права, пов»язані з правами вимоги по вказаних договорах, в тому числі право на невиплачені проценти та неустойку /при наявності останньої/.

Оскільки на час укладення договору відступлення права вимоги №16, боржнику ОСОБА_2 не була нарахована сума пені, правильним є висновок суду, що Банк відповідно не мав права як вимагати сплати по штрафних санкціях, так і передавати таке право вимоги за вказаним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь складає 5808 грн. 28 коп. та включає суму заборгованості за договором - 2 833 грн.11 коп., а також пеню за несвоєчасне повернення кредиту - 2975 грн. 17 коп.

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 не повідомлявся про зміну кредитора, тому зобов»язання згідно кредитного договору виконував перед ПАТ «Банк Руський Стандарт», перерахувавши на користь останнього за період з 19.10.2008 року по 05.04.2012 року грошові кошти в сумі 2014 грн., які згідно виписки з особового рахунку НОМЕР_1 в свою чергу перераховувались Банком на рахунок ТОВ «Агентство по збору боргів», як кошти, одержані від Клієнта за кредитним договором в період з моменту відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов»язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов»язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи із встановлених обставин, з урахуванням вищенаведених положень закону, а також норм ст. ст. 512, 526, 610 ЦК України, суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агентство по збору боргів», обґрунтовано відмовивши останньому у задоволенні його позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Рішення місцевим судом ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство по збору боргів»відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.