Справа №: 22-ц/0190/7303/2012

Головуючий суду першої інстанції:Радькова І.В. 

Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Харченко І.О. СуддівЛюбобратцевої Н.І., Філатової Є.В. При секретаріПостіковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Автогосподарства при УМВС України в місті Києві до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди у порядку регресу,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, на рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2012 року, -

06 липня 2012 року Автогосподарство при Головному управлінні в місті Києві МВС України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Вимоги мотивовані тим, що 06.09.2008 року о 12 год. 00 хв. працівник відділу внутрішньої безпеки в м. Києві ГУБОЗ МВС України Мущеров В.В., керуючи службовим автомобілем марки «Мазда-323», який належить Автогосподарству при ГУМВС України в м. Києві, на вулиці Електриків в місті Києві, під час руху не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Тойота», який належить ОСОБА_8, під керуванням ОСОБА_9 і автомобілем марки «Хюндай». Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07.04.2009 року з Автогосподарства при головному управлінні в м. Києві МВС України на користь ОСОБА_8 стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 37 000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 400 грн. 00 коп. Просили стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу завдану шкоду в розмірі 37 400 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 374 грн. 00 коп.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 16 серпня 2012 року позовні вимоги Автогосподарства при ГУМВС України в місті Києві задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Автогосподарства при ГУ в місті Києві МВС України шкоду у порядку регресу в сумі 37 400 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 374 грн. 00 коп., а всього 37 774 грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити або скасувати рішення із постановленням ухвали про закриття провадження по справі за частиною 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції суперечить принципу верховенства права, є незаконним по суті та необґрунтованим за змістом. Протягом всього процесу вбачалося, що суд першої інстанції надає істотні преференції для позивача та його представника. Справа була розглянута поверхово, без дослідження всіх обставин, які потребували з'ясування для правильного вирішення справи. Крім того, в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції відкрив провадження по справі та розглядав за нормами цивільного процесуального законодавства, тоді як, дана справа повинна була розглядатись за нормами адміністративного судочинства. Вважає, що норма статті 1191 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню до цих правовідносин, оскільки відповідно до частини 13 статті 5 Закону України «Про міліцію» працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що спір виник з приводу проходження ОСОБА_6 служби в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Відділу внутрішньої безпеки в м. Києві Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, який потрапив в ДТП на службовому автомобілі. В цей період проходження служби він знаходився в оперативному підпорядкуванні Головного управління МВС України в місті Києві. Зараз він продовжує проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника УВБ в АР Крим Департаменту внутрішньої безпеки МВС України.

Тобто, у цьому випадку спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем ОСОБА_6 публічної служби - військової служби.

Саме таку позицію висловили Верховний Суд України у справі № 6-10395св08 від 01.04.2009 року та колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-12312св12 від 12 вересня 2012 року.

Ураховуючи правовідносини, які склалися між сторонами по цій справі та позиції, викладені у вищевказаних судових рішеннях судів касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи судом першої інстанції у порядку цивільного судочинства не можна визнати правильним.

За таких обставин ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 205 та частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України із закриттям провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 303- 304, 307, частини 1 статті 310, статтями 317, 319, 324- 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2012 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.