2/118/1913/12 Про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування - 06.11.2012 Прийняття

Головуючого судді Онищенко Т.С., Суддів Даніла Н.М., Куриленка О.С., При секретарі Торєханові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_6 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України в особі представника - Ганжа Олега Валерійовича на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.07.2012, -

Моторне (транспортне) страхове бюро України /далі - МТСБУ/ в червні 2012 року звернулося до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що МТСБУ здійснило ОСОБА_8 виплату страхового відшкодування, за шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача, який не застрахував свою цивільну-правову відповідальність, внаслідок чого до МТСБУ перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування в сумі 16 853,18 грн. /арк. с. 2-5/.

рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.07.2012 відмовлено у задоволені даного позову в повному обсязі /арк. с. 49-50/.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 18.07.2012 у вказаному рішенні виправлено описки в абзацах 20, 21 та 23 описової частини рішення /арк. с. 57/.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі представника подав апеляційну скаргу, в який ствить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права /арк. с. 61-62/.

Відповідачем - ОСОБА_6 рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.07.2012 в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача-апелянта - Ганжа О.В. і відповідача - ОСОБА_6, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

справа № 22ц-/0190/5975/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Кулішов А.С.

доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог.

Колегія суддів не може погодитися з таким вирішенням спору з наступних підстав.

Положеннями Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (стаття 16).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (стаття 22).

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (стаття 1191).

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 (1961-15) передбачено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункт 1.7 статті 1).

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого (пункт 9.2 статті 9).

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22).

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ (стаття 30).

МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.і пункту 38.2 статті 38).

Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (пункт 39.1 статті 39).

МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі (пункт 41.1 статті 41).

Матеріалами справи встановлено, що 05.04.2009 о 13.30 годин відповідач - ОСОБА_6, рухаючись по автодорозі Сімферополь-Феодосія та керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Fiat реєстраційний номер НОМЕР_3, порушив Правила дорожнього руху (1306-2001-п) (пункт 12.1) - не вибрав безпечну швидкість руху залежно від стану транспортного засобу, внаслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху та зіткнення з транспортним засобом марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2, яким управляв водій ОСОБА_8, що призвело до механічних пошкоджень цих транспортних засобів.

Вина відповідача - ОСОБА_6 в даному ДТП при зазначених обставинах встановлена Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.05.2009 і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, доказуванню при розгляді цієї справи не підлягає /арк. с. 6/.

На час даного ДТП відповідач - ОСОБА_6 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідачальність іншого водія - ОСОБА_8 на час пошкодження його автомобілю марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті даного ДТП, що сталося 05.04.2009 з вини відповідача, була застрахована страховою компанією «Княжа» /арк. с. 11-12/.

Отже, відповідно до положень пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004, транспортний засіб потерпілої особи є забезпеченим, оскільки автомобіль марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 був зазначений у чинному на той час договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс №ВВ/7947832 зі строком дії з 00.00 год 06.11.2008 до 05.11.2009 включно) і його експлуатація здійснювалася ОСОБА_8, відповідальність якого застрахована у встановленому законом порядку за цим полісом.

Об'єм і характер механічних пошкоджень, отриманих транспортним засобом марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті даного ДТП, підтверджується Протоколом огляду ТЗ /арк. с. 20-21/.

Розмір збитків, заподіяних власнику транспортного засобу марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_8 в результаті даного ДТП, відповідно до Звіту експертного дослідження №19 від 17.04.2009, визначений в сумі 19 353,18 грн. /арк. с. 13-19/.

Зокрема, як вбачається з даного Звіту, ринкова вартість автомобіля потерпілої особи до ДТП становила 19 353,18 грн., а вартість відновлювального ремонту цього автомобіля складає 26 883,83 грн. і оскільки такий ТЗ відновлювати економічно недоцільно (витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди), то розмір матеріальних збитків дорівнюється ринкової вартості автомобіля до ДТП - 19 353,18 грн.

Збитки у вказаному розмірі особисто винуватцем ДТП - відповідачем ОСОБА_6 у добровільному порядку не були відшкодовані потерпілій особі - власнику транспортного засобу марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8

Договірних зобов'язань між МТСБУ та потерпілою особою, а також між МТСБУ та відповідачем - винуватцем ДТП не виникало.

01.06.2009 потерпілий ОСОБА_8 з метою отримання відшкодування завданих відповідачем - ОСОБА_6 збитків звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою /арк. с. 9/.

Відповідно до коригуючого розрахунку розміру шкоди завданої власнику транспортного засобу марки ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок ДТП 05.04.2009 (№000-01-8022 нз від 12.06.2009), вартість транспортного засобу марки ВАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 після ДТП (утилізаційна вартість) складає 2 496,34 грн. /арк. с. 78-81/

15.06.2009 потерпілий ОСОБА_8 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про перерахування розміру матеріальної шкоди в сумі 16 853,18 грн., що складає різницю між вартістю його автомобіля до ДТП та після ДТП, за раніше наданими реквізитами /арк. с. 10/.

Як вбачається зі змісту даної заяви, потерпіла особа - ОСОБА_8 не погодився з визнанням його пошкодженого автомобіля фізично знищеним, у зв'язку з чим просив МТСБУ йому відшкодувати різницю в сумі 16 853,18 грн. між вартістю його транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (19 353,18 грн. - 2 500 грн.).

Розмір різниці в сумі 16 853,18 грн. між вартістю транспортного засобу потерпілого до та після дорожньо-транспортної пригоди (19 353,18 грн. - 2 500 грн.) підтверджується відповіним розрахунком, складеним головним експертом відділур регламентних виплат і затвердженим начальником відділу експертиз /арк с. 72/.

Моторне (транспортне) страхове бюро України погодилося з заявою потерпілої особи від 15.06.2209 та не визнала пошкоджений транспортний засіб марки ВАЗ 2108 реєстраційний номер НОМЕР_2 фізично знищеним, у зв'язку з чим не отримало право на залишки ТЗ.

14.07.2009 МТСБУ відповідно до вимог статей 30, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004, наказом №1737 прийняло рішення про відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_8 (шляхом сплати на рахунок ОСОБА_10, як просив потерпілий) заподіяної в результаті ДТП шкоди в сумі 16 853,18 грн., що становить різницю в сумі між вартістю його транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (19 353,18 грн. - 2 500 грн.) /арк с. 7-8/.

Здійснення 14.07.2009 МТСБУ страхової виплати на суму 16 853,18 грн. підтверджується відповідним платіжним дорученням №2699 /арк с. 43/.

Отже, МТСБУ виконало покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 (1961-15) обов'язок щодо відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України і підпункту 38.2.і пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004, Моторне (транспортне) страхове бюро України має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - ОСОБА_6 у розмірі виплаченого відшкодування - в сумі 16 853,18 грн., оскільки 14.07.2009 МТСБУ відшкодувало потерпілому шкоду, завдану відповідачем в зазначеному розмірі.

Таким чином, позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_6 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, в сумі 16 853,18 грн. підлягають задоволенню, як законні та обгрунтовані.

Відповідачем не надано і матеріали цивільної справи не містять жодних належних та допустимих доказів у спростування розміру заявлених вимог.

Суд першої інстанції не з'ясував вищезгаданих обставин та неправильно оцінів надані позичем докази, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, що призвело до неправильного вирішення спору.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач здійснив відшкодування за правилами пункту 30.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 (1961-15) (якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ), а не на підставі пункту 30.2 цього закону (якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди) не відповідає вактичним обставинам справи і спростовуючить письмовими доказами, що містяться в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до статей 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.07.2012 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі - про задоволення позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_6 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування, в сумі 16 853,18 грн.

Статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний суд при ухваленні рішення вирішує питання про розподіл судових витрат.

У зв'язку задоволенням позову, колегія суддів суддів стягує з відповідача накористь позивача документально підтверджені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 214,60 грн. - при звернення до суду з даним позовом /арк. с. 1/ та в сумі 107,30 грн. - при зверненні до суду з апеляційною скаргою /арк. с. 59/, а всього на загальну суму 321,90 грн.