Справа № 22-ц/2390/2141/12

Головуючий по 1 інстанції Савенко В.Г.

Категорія : 5,20,46 

Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О. В. 

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Карпенко О.В. суддів Пальонного В.С., Нерушак Л.В. при секретарі Кривденко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_6, його адвоката ОСОБА_9, які підтримали апеляційну скаргу; представника ОСОБА_7 - ОСОБА_10, який просив апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

В січні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він та ОСОБА_7 перебували в зареєстрованому шлюбі з 07 серпня 2004 року. Згідно договору купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами від 22 грудня 2006 року, в період проживання сторін в шлюбі та за спільні кошти, подружжям ОСОБА_7 був придбаний житловий будинок загальною площею 70,8 кв. м. з відповідними надвірними спорудами, що розташовані на земельній ділянці площею 0,1 га., за адресою: АДРЕСА_1

Позивач вказує, що будинок був зареєстрований на відповідачку ОСОБА_7 Також на ім'я ОСОБА_7 був виданий державний акт на землю та технічний паспорт на житловий будинок.

ОСОБА_6 вказує, що з метою придбання будинковолодіння за вищевказаною адресою, відповідачка ОСОБА_7 взяла кредит у ЗАТ КБ «Приватбанк» в сумі 40 400 гривень за спільною згодою і домовленістю з ним, кредитні кошти сторони виплачували спільно.

24 листопада 2009 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був розірваний, подальше проживання в одному будинку стало неможливе, в зв'язку з чим виникло питання про поділ майна, набутого подружжям за час шлюбу. Оскільки вирішити із відповідачкою ОСОБА_7 питання щодо розподілу спільно нажитого в період шлюбу майна в добровільному порядку не виявилося можливим, вказує ОСОБА_6, він змушений був звертатися із позовом до суду і просив постановити судове рішення, яким поділити майно подружжя, а саме: житловий будинок з відповідними надвірними спорудами та присадибну земельну ділянку площею 0,1 га, на якій вони розташовані, що за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по ? частині кожному. Невиплачену частину грошових коштів за договором кредиту від 26 грудня 2006 року розділити між сторонами порівну.

В уточненій позовній заяві ОСОБА_6 просив суд постановити судове рішення, яким поділити майно подружжя ОСОБА_6, а саме: житловий будинок з відповідними надвірними спорудами та присадибну земельну ділянку площею 0,1 га, на якій вони розташовані, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами по справі по ? частині кожному.

Крім того, ОСОБА_6 просив виділити йому в натурі ? частину будинку, відповідні надвірні споруди та відповідну частину земельної ділянки заначеного будинковолодіння. Визнати за ним право власності на виділену ? частину земельної ділянки та ? частину будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1. Невиплачену частину грошових коштів за договором кредиту № CS0GK 00000063 від 26 грудня 2006 року розділити між сторонами порівну.

В подальшому, ОСОБА_6 в своїй заяві про зміну підстав позову від 6 травня 2010 року, посилаючись на те, що оскільки майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, то дане майно має бути поділене між співвласниками на рівні частки, а борг за кредитним договором повинен покладатися на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних частках позовні вимоги змінив.

Просив визнати за ним право власності на ?? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1

Виділити в натурі належну йому ? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1

Зобов'язати його сплатити ЗАТ КБ «ПриватБанк» ? частину невиплачених грошових коштів за кредитним договором від 26 грудня 2006 року.

19 травня 2011 року ОСОБА_6 подав заяву про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що у вказаних позовних вимогах третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8 договір про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність від 16 грудня 2006 року, укладений між нею та ОСОБА_7, не може бути законним з тих підстав, що складання таких договорів одним із подружжя здійснюється тільки за згодою іншого та підлягає нотаріальному посвідченню, а оскільки на укладання даного договору він своєї згоди не давав, договір за своєю формою взагалі не відповідає вимогам закону, ОСОБА_6 просив також суд вирішити питання щодо визнання договору про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власності від 16 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - недійсним.

Визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд та на ? частину земельної ділянки, площею 0,1 га., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, як на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Заявлені ним позовні вимоги про виділення в натурі ? частини житлового будинку із надвірними спорудами по АДРЕСА_1, ? частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 та про розподіл суми зобов'язань з кредитного договору в рівних частках ОСОБА_6 просив залишити без розгляду.

17 березня 2011 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину будинку звернулась третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 16 грудня 2006 року між нею та ОСОБА_7 був укладений письмовий договір про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність, метою якого було створення спільної часткової власності та надбання на праві спільної часткової власності житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 Відповідно до вимог договору, вказує ОСОБА_8, вона зобов'язувалася сплатити продавцю житлового будинку аванс в сумі 5000,00 грн., а ОСОБА_7 зобов'язувалася укласти від свого імені договір купівлі-продажу даного житлового будинку, оформити на своє ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку та укласти від свого імені кредитний договір на отримання кредитних коштів в сумі 40 400 грн.

Згідно до вищезазначеного договору спільне майно буде належити співвласникам після оформлення договору купівлі-продажу на праві спільної часткової власності, при чому частки складають: ОСОБА_8 - 2/3 частини, ОСОБА_7 - 1/3 частина.

Вважаючи, що після виконання всіх вимог договору про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність, земельна ділянка та жилий будинок що розташовані по АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 просила суд визнати себе третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, визнати за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, а також на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,1 га., що розташована по АДРЕСА_1

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17 березня 2011 року допущено ОСОБА_8 до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 2 квітня 2010 року була задоволена заява ОСОБА_6 щодо забезпечення позовних вимог.

В порядку забезпечення позову накладено заборону на відчуження житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в м. Золотоноша, по АДРЕСА_1 Копію даної ухвали направлено для виконання в Золотоніську міську державну нотаріальну контору.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 про виділення йому в натурі ? частини житлового будинку та ? частини земельної ділянки в м. Золотоноша, Черкаської області, по АДРЕСА_1 та про розподіл суми зобов»язань за договором кредиту від 26 грудня 2006 року, укладеному між ПАТ КБ »Приватбанк» та ОСОБА_7, з покладенням на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов»язань, які залишилися невиконаними, в рівних частках - залишено без розгляду.

рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2012 року визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку частки в спільному сумісному майні подружжя.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1 в порядку частки в спільному сумісному майні подружжя.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання договору про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність від 16 грудня 2006 року, укладеному між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 недійсним, з підстав, встановлених ст. 65 СК України та ст. 220 ЦК України - відмовлено.

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 5/6 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, розташованого по АДРЕСА_1

Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1

Додатковим рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 червня 2012 року визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку частки в спільному майні подружжя.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1 га., що розташована по АДРЕСА_1 в порядку частки в спільному майні подружжя.

В резолютивній частині рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2012 року в реченні : «Визнати за ОСОБА_8 право власності на 5/6 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, розташованого по АДРЕСА_1» - змінено число 5/6 на 2/3 .

В резолютивній частині рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2012 року в реченні : «Визнати за ОСОБА_8 право власності на 1/6 частину земельної ділянки площею 0,1 га., що розташована по АДРЕСА_1» - змінено число 1/6 на 2/3 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення виниклого між сторонами спору по суті, просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2012 року та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд та на ? частину земельної ділянки, площею 0,05375 га., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, як на частку в спільному сумісному майні подружжя, відмовивши в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обгрунтованість постановленого судом першої інстанції рішення в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з"ясування судом обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, постановлення рішення із порушенням вимог матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_6 лише частково та визнав з ним право власності на 1/6 частину житлового будинку із відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та на 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_1, як на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_6. Одночасно суд першої інстанції визнав за третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8 право власності на 2/3 частини житлового будинку із відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та 2/3 частини земельної ділянки, загальною площею 0,1 га за вищевказаною адресою, посилаючись на те, що укладений 16 грудня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договір про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність /т.1 а.с. 117/ є правомірним, таким, що повністю відповідає вимогам закону і відсутні підстави для визнання його недійсним.

Проте, з даними висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Згідно вимог ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, правовою підставою для набуття права власності на жилий будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є укладений 22 грудня 2006 року договір купівлі-продажу даного будинку з надвірними спорудами, згідно якого набувачем права власності за цим договором є відповідачка ОСОБА_7 Даний будинок зареєстрований на ім»я відповідачки.

Даний договір купівлі-продажу був укладений в грудні 2006 року, тобто в період перебування подружжя ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбі/ з 7 серпня 2004 року/, який був припинений за рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2009 року /свідоцтво про розірвання шлюбу видане 15 грудня 2009 року/.

Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га у м. Золотоноша, АДРЕСА_1 - серія ЯЕ № 128896 також був виданий в період перебування сторін у шлюбних відносинах Золотоніським міським відділом земельних ресурсів 14 березня 2007 року на ім»я відповідачки ОСОБА_6./т.1 а.с.17/.

Виходячи із вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку /доходу/.

Тобто, виходячи із контексту вимог закону, ні дружина, ні чоловік не зобов»язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно в силу закону вже вважається таким, що належить подружжю. Враховуючи, що житловий будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в м. Черкаси був придбаний під час шлюбу, то реєстрація права на нього лише на ім»я одного із подружжя /в даному випадку на відповідачку ОСОБА_6./ не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя. Ці ж обставини стосуються і земельної ділянки, не дивлячись на те, що державний акт на право власності на земельну ділянку також був виданий лише відповідачці ОСОБА_7

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, яка покладає обов»язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з боку відповідачки ОСОБА_7 на адресу суду не було надано будь-яких переконливих, об»єктивних доказів того, що спірний будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1 був придбаний хоча і в шлюбі, проте, за особисті кошти самої відповідачки.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, в період шлюбних відносин, відповідачкою ОСОБА_7 для придбання будинку, на підставі договору кредиту від 26.12.2006 року, укладеного в Золотоніському відділенні Черкаського ГРУ КБ »Приватбанк» були взяті кредитні кошти в сумі 40 400 гривень. Дані кошти виплачувалися за рахунок сімейного бюджету подружжя ОСОБА_7 і станом на 20 грудня 2010 року остаточно кредит був погашений, про що свідчить повідомлення директора Золотоніського відділення ПАТ КБ »Приватбанк»/т.1 а.с.93/.

Доводи ОСОБА_7 про те, що кредитні кошти виплачувалися нею виключно самостійно, оскільки ОСОБА_6 отримував мізерну заробітну плату і не мав можливості виплачувати кредит, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони є нічим неаргументованими і спростовуються наявними матеріалами справи. Є неспроможними твердження ОСОБА_7 про те, що належними доказами погашення нею особисто взятого кредиту є копії квитанцій з ПАТ КБ»Приватбанк», оскільки в наданих квитанціях дійсно в якості платника зазначена ОСОБА_7, як особа, із якою банком був укладений кредитний договір.

Не можна погодитися також із висновком суду першої інстанції про те, що укладений 16 грудня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договір про надбання житлового будинку із надвірними спорудами у спільну часткову власність є законним і породжує правові наслідки як для сторін цього договору, так і для апелянта ОСОБА_6

Даний висновок суду суперечать фактичним обставинам справи і наявним по справі доказам. Як вбачається із умов договору купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 від 22.12.2006 року/т.1 а.с.6-10/ продавцем було доведено до відома покупця, а покупець взяв до уваги, що на момент підписання даного договору, на будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1 не поширюються права третіх осіб, а також не встановлено будь-яких обмежень у використанні даного будинковолодіння.

Також, як вбачається із договору іпотеки від 26.12.2006 року, за яким предметом іпотеки є спірне будинковолодіння та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 засвідчила, що до неї, як іпотекодавця не пред»явлені і не будуть пред»явлені майнові вимоги, пов»язані із вилученням предмету іпотеки, даний предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності, відносно предмета іпотеки відсутні вимоги третіх осіб.

Крім того, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Дані вимоги закону при укладенні між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 договору про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність від 16.12.2006 року дотримано не було.

Із наявних матеріалів справи також вбачається, що укладаючи із ОСОБА_8 даний договір про надбання житлового будинку з надвірними спорудами від 16.12.2006 року, ОСОБА_7 взагалі не поставила даний факт до відома свого чоловіка - ОСОБА_6, який своєї згоди на укладання такого договору не надавав, що суперечить вимогам ст. 65 СК України яка наголошує на тому, що дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. При укладенні договору, який виходить за межі дрібного побутового, одним із подружжя без згоди іншого, чоловік, дружина мають право на звернення до суду із позовом про визнання такого договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та відмову в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. ст. 220, 334, 657 ЦК України, ст.60, 61, 65 СК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 1 червня 2012 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частину земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як на частку в спільному сумісному майні подружжя.

Визнати недійсним договір про надбання житлового будинку з надвірними спорудами у спільну часткову власність від 16 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частину житлового будинку із надвірними спорудами та частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження житлового будинку з надвірними спорудами в м. Золотоноша, Черкаської області по АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 2 квітня 2010 року за заявою ОСОБА_6 - скасувати.

рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.