Справа №: 22-ц/0190/7388/2012

Головуючий суду першої інстанції:Кучеренко Н.В. 

Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Чистякової Т.І. Суддів Курської А.Г. Синельщікової О.В. При секретарі Торєханові С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Головного управління Служби Безпеки України в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про виселення із службового жилого приміщення,

В травні 2012року Головне управління Служби Безпеки України в АР Крим звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виселення із службового жилого приміщення. Позов мотивовано тим, що відповідно до рішення житлово-побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 10.03.1999 року військовослужбовцю ОСОБА_8 було виділено з житлового фонду Головного управління службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 09.04.1999 р. №539 зазначена квартира визнана службовим жилим приміщенням ГУ СБУ в АР Крим та надана для проживання ОСОБА_8, який отримав ордер №10 від 30.03.2000 р. З 1993 року ОСОБА_8 перебував у шлюбі з відповідачем ОСОБА_6, від шлюбу мають доньку ОСОБА_7 1994 року народження. У 1997 році шлюб було розірвано. Після повторної реєстрації шлюбу у 2001 році з 22.03.2002 року відповідачі у справі були зареєстровані у службовому жилому приміщені - зазначеній квартирі. 08.10.2003 року шлюб розірвано. 18.04.2006 року ОСОБА_8 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з отриманням іншого житла з житлового фонду СБУ, а відповідачі продовжують проживати у службовому жилому приміщенні, яке добровільно звільняти відмовляються.

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року позов задоволено. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виселені зі службового жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, яка належить до житлового фонду Головного управління Служби Безпеки України в Автономній Республіці Крим, без надання іншого жилого приміщення.

На зазначене рішення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати, та постановити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Апелянти посилаються на те, що вони не мають іншого житла ані у користуванні, ані у власності, в спірній квартирі проживають та зареєстровані понад 10 років, що дає право на звернення до суду на підставі ст. 344 ЦК України, яка не передбачає жодних виключень відносно того - чи є квартира службовою, або ні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд застосував до правовідносин, що виникли між сторонами, ст. 116 ЖК України, п.37 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. №37 (37-88-п) , п.5.19 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби безпеки України № 792 від 06.11.2007 р. (z1308-07) та дійшов висновку, що відповідачі використовують житло не за встановленим законодавством для службових житлових приміщень призначенням. Однак, такі висновки суду зроблені без урахування обставин справи та на підставі помилкового трактування закону.

Так, із матеріалів справи вбачається, що у 1993 році ОСОБА_8 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась дочка ОСОБА_7 В 1997році шлюб було розірвано.

рішенням житлово-побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 12.11.1997року ОСОБА_8 був прийнятий на квартирний облік за місцем служби, як особа, що потребує поліпшення житлових умов. ( а.с.63)

рішенням житлово-побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 10.03.1999 р. військовослужбовцю ОСОБА_8 за місцем служби було виділено з житлового фонду ГУ СБУ в АР Крим службову однокімнатну квартиру НОМЕР_1 жилою площею 17,4 кв.м., загальною площею 43,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с.14) Спірна квартира отримана ГУ СБУ в АР Крим від ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» в порядку реалізації договору №986 94-9/60903 від 05.11.1997 року про дольову участь у будівництві та акту прийому-передачі від 10.10.1998 р. (а.с.5-8, 10).

рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №539 від 09.04.1999 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 визнана службовим жилим приміщенням ГУ СБУ в АР Крим та надана для проживання ОСОБА_8, який отримав ордер №10 від 30.03.2000 р.(а.с. 12-13).

У 2001 році ОСОБА_8 повторно зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 З 22.03.2002 р. відповідачі, як члени сім'ї наймача, були зареєстровані у спірному службовому жилому приміщенні. ( а.с.16) 08.10.2003 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 знову було розірвано.

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.03.2004року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про виселення з квартири АДРЕСА_1 рішення набрало законної сили. ( а.с.22) По даній справі судом в якості співвідповідача було притягнуто ГУ СБУ в АР Крим.

Згідно ч.2 п.25 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР працівники, які проживають у службових жилих приміщеннях і потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням, можуть забезпечуватися іншими службовими жилими приміщеннями, що відповідають вимогам, передбаченим пунктами 10-12 цього Положення, або в установленому порядку приймаються на квартирний облік.

Відповідно до ч.3 п. 4.3 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, якщо у співробітника після отримання ним житла для постійного проживання повторно виникли підстави для поліпшення житлових умов, йому надається додаткове житлове приміщення з урахуванням наявної житлової площі або після передачі СБ України раніше наданого йому житла.

рішенням житлово-побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 08.11.2005 р. військовослужбовцю ОСОБА_8 в порядку поліпшення житлових умов було надано для проживання ще одну однокімнатну службову квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 37,3 кв.м.( а.с.61) і у зв'язку із цим 18.04.2006р. ОСОБА_8 був знятий з реєстрації у спірній квартирі.( а.с.16,17) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжують проживати у спірному службовому жилому приміщенні.

З дозволу ГУ СБУ в АР Крим службова квартира АДРЕСА_2 була виключена з числа службових та приватизована ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.11.2007року. ( а.с.65)

Частинами першою, другою, четвертою статті 40 ЖК України передбачено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.

Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

рішенням житлово-побутової комісії ГУ СБУ в АР Крим від 12.11.2007року ОСОБА_8 знятий з квартирного обліку за п.1 ст. 40 ЖК України в зв'язку з отриманням житла для постійного проживання.( а.с.64)

Із вказаних матеріалів справи вбачається, що з 12.11.1997 року по 12.11.2007року ОСОБА_8 перебував на квартирному обліку за місцем служби, як особа, що потребує поліпшення житлових умов і був знятий з обліку після отримання двох службових однокімнатних квартир. Тобто, в 2005році друга однокімнатна квартира була надана ОСОБА_8 для проживання з урахуванням членів сім'ї - відповідачів по справі, які мають право на користування обома квартирами нарівні з ним, оскільки їх право є похідним від права на житло ОСОБА_8.

ОСОБА_8 продовжує службу в ГУ СБУ в АР Крим. В зв'язку зі службовими відносинами він в період служби отримав житло у вигляді спірної службової квартири та квартири АДРЕСА_2. Ні відповідачі, ні ОСОБА_8 не втратили право на вказане житло. Отже, право відповідачів на проживання у спірній квартирі виникло у відповідності з нормами Житлового Кодексу України (5464-10) , підстави для припинення такого права і виселення відповідачів відсутні, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на положення ст. 107 ЖК України, як на підставу розірвання договору найму спірної квартири, не можна прийняти до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону, і не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

За таких обставин висновки суду відносно того, що відповідачі підлягають виселенню в зв'язку з тим, що використовують житло не за встановленим законодавством для службових житлових приміщень призначенням, не відповідають обставинам справи.

З урахуванням наведеного, колегія судів вважає, що висновок суду про доведеність позовних вимог є необґрунтованим, зробленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в матеріалах справи, у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову на підставі п.4 ч.1 ст. 309 Цивільного процесуального Кодексу України

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 задовольнити.

рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Головного управлінні Служби Безпеки України в Автономній Республіці Крим до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про виселення зі службового жилого приміщення.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.