2414/2-1236/2012 Про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - 26.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління освіти Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача начальник управління освіти Чернівецької міської ради Малишевська Валентина Степанівна про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою управління освіти Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 липня 2012 року, -

У квітні 2012 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом. Посилався на те, що наказом начальника Чернівецького міського управління освіти №01-07/587 від 29.06.1999 року він був призначений на посаду директора ЗОШ №22 з 01.07.1999 року за контрактною формою трудового договору.

Наказом №342 від 24.10.2011 року йому була оголошена догана за те, що у вересні-жовтні 2011 року в 11 класі ЗОШ №22 не здійснювалося викладання предмету «Економіка».

Наказом №392-0с від 18.11.2011 року йому була оголошена догана за відсутність на робочому місці 25.10.2011 року з 10-00 до 17-00 годин без поважних причин.

Наказом начальника управління освіти Чернівецької міської ради №290-к від 16.03.2012 року його звільнено з посади за систематичне невиконання без поважних причин обов»язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Вважає дані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Зокрема, посилався на те, що наказ №342 від 24.10.2011 року винесений з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме у нього не було відібрано пояснення, не враховано відсутність вини, не зазначено в наказі яка шкода завдана його діями.

Наказ №392-Ос від 18.11.2011 року вважає незаконним, оскільки 25.10.2011 року з 10-00 до 17-00 годин від був відсутній на роботі з поважних причин, а саме в цей день він перебував на прийомі у лікаря в КМУ «Міська поліклініка №3» і йому був виданий листок тимчасової непрацездатності, а також видана санаторна-курортна путівка на лікування.

Наказ про звільнення з посади вважає незаконним, оскільки в ньому не зазначені підстави для розірвання з ним трудового договору, в чому конкретно полягає неналежне виконання посадових обов»язків або порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, звільнення проведено з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, без згоди профспілкового органу на його звільнення.

Просив визнати перераховані накази незаконними та скасувати їх, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 53650 грн.

рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 липня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано наказ №290-к від 16 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України незаконними та скасований цей наказ.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 з 16 березня 2012 року.

Стягнуто з управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16 березня 2012 року по 10 липня 2012 року, з врахуванням отриманої ним заробітної плати, в сумі 9507 грн. 13 коп. за вирахуванням з цієї суми прибуткового податку та інших обов»язкових платежів.

Стягнуто з управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

На рішення суду управління освіти Чернівецької міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін. Вважає його законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання наказів №342 від 24 жовтня 2011 року та №392-ос від 18 листопада 2011 року, суд виходив з того, що позивачем були вчинені дисциплінарні проступки, порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності порушений не був, а тому вони є законними.

Такі висновки суду є вірними та такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених матеріалах справи, яким надана вірна юридична оцінка. Крім цього, рішення суду в даній частині сторонами не оскаржено.

Задовольняючи позов в частині визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі про звільнення не зазначено який саме проступок слугував звільненню, звільнення всупереч ст. 43 КЗпП України (322-08) відбулося без попередньої згоди профспілкової організації і з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Проте такі висновки суду є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, що наказом начальника Чернівецького міського управління освіти №01-07/587 від 29.06.1999 року ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ЗОШ №22 з 01.07.1999 року за контрактною формою трудового договору.

Наказом №392-ос від 18.11.2011 року йому була оголошена догана за відсутність на робочому місці 25.10.2011 року з 10-00 до 17-00 годин без поважних причин.

В даному наказі також зазначено, що в січні 2012 року ОСОБА_1 як директор школи надав дозвіл на проведення виставки спортивно-поштового та декоративного голубівництва (з 8 по 10 січня 2012 року) на території та в приміщенні школи. Прокуратурою міста Чернівці 6 березня 2012 року винесена постанова про порушення дисциплінарного провадження, в якій зазначено, що в діях директора ЗОШ №22 ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.

Колегія суддів вважає, що наказ начальника управління освіти Чернівецької міської ради №290-к від 16.03.2012 року про звільнення позивача з посади є законним та таким, що винесений з дотриманням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, з постанови прокурора м.Чернівці про порушення дисциплінарного провадження від 6 березня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22, надав у користування 8 січня 2012 року Федерації спортивно-поштового та декоративного голубництва Чернівецької області територію та окремі приміщення школи для проведення виставки птахів і тварин, чим порушив встановлений Законом порядок надання юридичним особам в орендне користування приміщень і території школи, при відсутності відповідного дозволу від Чернівецької міської ради, без погодження із управлінням освіти, без укладання письмового договору, без реєстрації у журналі обліку вхідного листування листа Федерації спортивно-поштового та декоративного голубництва Чернівецької області про надання приміщення спортивної зали школи для проведення виставки голубів та інших птахів.

Даною постановою відносно позивача порушено дисциплінарне провадження за неналежне виконання своїх посадових обов»язків і направлено її начальнику управління освіти Чернівецької міської ради для розгляду.

Матеріалами справи підтверджено і це не спростовано сторонами, що дійсно 8 січня 2012 року у приміщенні спортивної зали ЗОШ №22 Федерацією спортивно-поштового та декоративного голубництва Чернівецької області була проведена виставка голубів та інших птахів. При цьому позивач, як директор школи, не зареєстрував у журналі обліку вхідного листування листа Федерації спортивно-поштового та декоративного голубництва Чернівецької області про надання приміщення спортивної зали школи для проведення виставки, надав приміщення школи, яке є комунальною власністю територіальної громади м.Чернівці в оренду без відповідного дозволу (згоди) Чернівецької міської ради, без погодження із управлінням освіти міської ради та в порушення ст. 20 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» без дозволу Чернівецької МСЕС.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем був вчинений дисциплінарний проступок.

В засіданні колегії суддів апеляційного суду Чернівецької області позивач визнав, що виставку голубів в приміщенні школи він проводив незаконно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (v0009700-92) вбачається, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Оскільки до останнього проступку, за який позивач був звільнений, у нього було ще два дисциплінарних проступки, за яких він отримав догани і які були чинними на момент звільнення, суд першої інстанції визнав їх законними і позивач рішення суду в цій частині не оскаржив в апеляційному порядку, то колегія суддів приходить до висновку, що позивача правомірно звільнено за систематичне невиконання ним без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Помилковим є і висновок суду першої інстанції про те, що відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Відповідно до ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно ч.7 цієї статті рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Аналогічна норма передбачена і в ст. 39 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності».

Як вбачається з матеріалів справи, що 12.03.2012 року начальник відділу освіти міської ради звернулася до профспілкового комітету спеціалізованої ЗОШ №22 з проханням надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади директора школи за п.3 ст. 40 КЗпП України. В даному листі начальник відділу освіти розписав оголошену позивачеві догану наказом №342 від 24.10.2011 року, догану, оголошену наказом №392-ос від 18.11.2011 року, а також дисциплінарний проступок, вчинений ОСОБА_1, що виразився в незаконному наданні дозволу на проведення виставки спортивно-поштового та декоративного голубівництва з 08 по 10 січня 2012 року і який підтверджений постановою прокурора м.Чернівці від 6 березня 2012 року (а.с.14).

З витягу з протоколу №7 засідання профкому ЗОШ №22 від 14.03.2012 року вбачається, що профком прийняв рішення про ненадання згоди на звільнення директора школи та члена профспілкового комітету ОСОБА_1 згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, оскільки профком вважає, що дані звинувачення не є підставою для звільнення.

Колегія суддів вважає, що профспілковий комітет ЗОШ №22 не дав обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення. Зокрема, він в своєму рішенні не зазначив, чому саме він вважає, що висунуті обвинувачення директору школи не є дисциплінарними проступками, які норми права при їх накладенні були порушені, чи діяв директор школи при названих обставинах у відповідності з наданими йому функціональними обов»язками, дотримуючись при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку та діючого законодавства.

При відсутності такого обґрунтування, колегія суддів вважає, що начальник управління освіти міської ради мала право відповідно до вимог ч.7 ст.43 КЗпП та ст. 39 Закону України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» звільнити позивача з роботи з посади директора без згоди профспілкової організації.

Визнаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади директора суд першої інстанції також послався на пропущення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, відповідно до вимог ст.148 КЗпП України (322-08) дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому слід враховувати, що даною статтею передбачено обчислення місячного терміну для застосування стягнення з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов»язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв»язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, що начальнику управління освіти про те, що позивач надав згоду на проведення виставки птахів стало відомо 10 січня 2012 року, про що був складений відповідний акт. За наказом по управлінню освіти Чернівецької міської ради від 10.01.2012 року №21 по даному факту було проведено службове розслідування, за наслідками якого 24.02.2012 року начальник відділу освіти звернулася в прокуратуру міста Чернівці для проведення відповідної перевірки.

Прокуратура міста Чернівці 6 березня 2012 року винесла постанову про порушення дисциплінарного провадження, в якій дала висновок про те, що в діях директора ЗОШ №22 ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачена ст..ст. 147, 147-1 КЗпП України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що незважаючи на те, що начальник управління освіти про факт події знала ще 10 січня 2012 року, їй про вчинення позивачем дисциплінарного проступку стало відомо після винесення прокуратурою міста Чернівці постанови про порушення дисциплінарного провадження. А тому строк притягнення до дисциплінарної відповідальності має випливати саме з часу, коли начальнику управління освіти стало відомо про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто з 6 березня 2012 року.

З огляду на викладені обставини, строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади не був порушений.

Враховуючи наведені обставини, рішення суду першої інстанції в частині скасування та визнання незаконним наказу №290-к від 16 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України; його поновлення на посаді директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 з 16.03.2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Оскільки вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди тісно пов»язано з вирішенням питання про скасування та визнання наказів про дисциплінарне стягнення незаконними та залежить від його вирішення, відповідно рішення суду в цій частині також підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу Управління освіти Чернівецької міської ради задовольнити.

рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 липня 2012 року в частині скасування та визнання незаконним наказу №290-к від 16 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22 з 16.03.2012 року; стягнення з управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 16.03.2012 року по 10.07.2012 року в сумі 9507 грн.13 коп.; стягнення з управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 2000 грн.; стягнення з управління освіти Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 6652 грн. 60 коп.; допущення негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на користь позивача заробітної плати за один місяць в сумі 4780 грн.; стягнення з управління освіти Чернівецької міської ради на користь держави 321 грн. 90 коп. судового збору - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління освіти Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача начальник управління освіти Чернівецької міської ради Малишевська Валентина Степанівна про визнання незаконним наказу №290-к від 16 березня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Чернівецької спеціалізованої школи I-III ступенів №22, його скасуванні, поновленні на роботі, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодуванні моральної шкоди - відмовити.