Справа № 0308/10680/12 

Головуючий у 1 інстанції:Іщук Л.П. 

Провадження № 22-ц/0390/1613/2012 

Категорія:27 

Доповідач: Свистун О. В.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О В

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Овсієнка А.А.,

при секретарі Черняк О.В.,

з участю представника позивача Миляна А.О.,

відповідача ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Вестторгмет» про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 13 серпня 2012 року,

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2012 року позовну заяву ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТзОВ «Вестторгмет» про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції позивач просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду, оскільки вважає, що повідомлень про розгляд справи не отримували, так як в журналі вхідної документації відсутні будь-які записи про надходження судових повідомлень, а тому судом порушено норми процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача Милян А.О. апеляційну скаргу підтримав із підстав у ній зазначених.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування немає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач двічі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання та не надав суду заяви про розгляд справи у його відсутність, що згідно ст. 169, 207 ЦПК України є підставою про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 в даній справі касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду від 02 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Після повернення цивільної справи 29 червня 2012 до суду першої інстанції справу призначено до розгляду на 12 годину 31 липня 2012 року. Позивач, згідно рекомендованого повідомлення (а.с.207) був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Однак, в судове засідання представник позивача не прибув, що вбачається з журналу судового засідання. Розгляд справи було відкладено на 11 годину 13 серпня 2012 року та повторно викликано осіб, які не з'явилися в судове засідання. З рекомендованого повідомлення (а.с. 217) вбачається, що повістку про час та місце розгляду справи позивачем було отримано 04 серпня 2012 року. Однак, представник позивача повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки та про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв в межах вимог закону і підстав для скасування ухвали суду не встановлено.

Доводи представника позивача, що вони не отримували судових повісток не підтверджені будь-якими доказами, оскільки наданий суду для огляду журнал вхідної документації є не належним доказом, так як не відповідає вимогам по веденню діловодства. Зокрема, невідомо чий це журнал, не пронумерований, не прошитий. Крім того, доводи представника, що рекомендований лист на 31 липня 2012 року підписаний не працівником банку, оскільки такий працівник «Приступа» не працює в банку спростовані в судовому засіданні, оскільки в графі «особисто» вказано прізвище «ОСОБА_2». Також представник позивача не надав доказів, що та чи інша особа не була працівником банку.

Доводи представника позивача, що про розгляд справи 13 серпня 2012 року в суді першої інстанції банк також не був повідомлений безпідставні, оскільки повістку отримав «Салівончик», який є начальником відділення банку в м. Луцьку. Представник банку особисто в судовому засіданні повідомив про посаду особи, яка отримала повістку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак, позивач не надав суду доказів в підтвердження своїх вимог та заперечень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 серпня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.