2-1164/2012 Про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі - 20.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі,-

У квітні 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 15 листопада 2011 року вони були прийняті на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» на посаду менеджерів з вантажоперевезення. З часу прийняття на роботу директор ТОВ «Голден Компані» не виплачував їм заробітної плати. Крім того, директором ТОВ «Голден Компані» було порушено норми трудового законодавства, оскільки їх не було офіційно прийнято на роботу. ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважаючи такі дії директора ТОВ «Голден Компані» неправомірними та таким, що порушують їх трудові права, звернулися до Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області зі скаргою на дії позивача.

Територіальною державною інспекцією праці у Черкаській області було проведено перевірку додержання ТОВ «Голден Компані» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що складено акт № 23-01-60/380 від 29 грудня 2011 року.

Актом перевірки Територіальною державною інспекцією праці у Черкаській області № 23-01-60/380 від 29 грудня 2011 року встановлено порушення та надано припис ТОВ «Голден Компані» № 23-01-60/380-302 від 29 грудня 2011 року, яким ТОВ «Голден Компані» було зобов'язано привести у відповідність до чинного законодавства трудові відносини з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, забезпечити нарахування та виплату заробітної плати за період роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та у подальшій діяльності забезпечити дотримання трудового законодавства.

Враховуючи вказані обставини,позивачі вважають, що відповідач порушив їхні трудові права, у зв'язку з чим, просили суд :

- встановити факт їхнього перебування у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» з 15 листопада 2011 року;

- зобов'язати відповідача видати наказ про прийняття їх на роботу на посаду менеджерів з вантажоперевезення, внести необхідні записи до їхніх трудових книжок;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» заробітну плату в сумі 8 490 гривень кожному ( взявши за основу розрахунку розмір мінімальної заробітної плати) та завдану моральну шкоду в розмірі по 5 000 гривень кожному.

рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування якої апелянт, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам щодо трудової діяльності позивачів. А саме, прийнявши доводи відповідача про те, що позивачі ніби-то проходили безоплатне стажування, а не працювали на ТОВ «Голден Компані», - суд не врахував, що відповідач не надав їх заяв на проходження стажування та при їх відсутності визнав належним доказом наказ про проходження стажування. Також, прийнявши як доказ наказ відповідача про відрахування їх зі стажування, суд не врахував, що ТОВ «Голден Компані» видало їм свідоцтва про проходження стажування, що спростовує доводи відповідача про сам факт такого відрахування, та підтверджує ту обставину, що, отримавши вказані свідоцтва, вони працювали самостійно, оскільки були допущені до роботи, що підтверджується договором-заявкою від 26.11.2011р. та замовленням від 28.11.2011р. і дає підстави для встановлення факту їх трудових відносин з відповідачем.

Крім того, апелянти посилаються на безпідставне відхилення судом як доказу висновків і припису Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області, яким було встановлено факти порушень їх трудових прав зі сторони ТОВ «Голден Компані» та зобов'язано відповідача укласти з ними трудовий договір, нарахувати і виплатити заробітну плату.

Враховуючи зазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, надання неналежної оцінки доказам, апелянти просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами було не надано достовірних доказів про їх перебування в трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Компані», що стало підставою для відмови у задоволенні позову.

З таким висновком не погоджується колегія суддів, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що наказом № 10/19 від 13 жовтня 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були прийняті на безоплатне стажування в ТОВ «Голден Компані» на період з 13 жовтня по 13 грудня 2011 року (а.с.21) . З 13 жовтня по 14 листопада 2011 року вказані особи пройшли теоретичний та практичний курс по напрямку «Менеджер по організації перевезення вантажів», що підтверджується свідоцтвами ТОВ «Голден Компані»№ 070886 та № 070887 (а.с.65).

Починаючи з 14 листопада 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приступили до виконання практичного заняття по стажуванню на робочому місці та працювали до 05 грудня 2011 року . Про що, зокрема свідчать надані позивачами копії замовлення (а.с. 8) та договір-заявка (а.с. 9), які й підтверджують факт перебування позивачів у трудових відносинах з відповідачем і чого не зміг спростувати відповідач. Однак трудовий договір з ними укладений не був, а заробітна плата вказаним особам не нараховувалася та не виплачувалася.

Вважаючи такі дії ТОВ «Голден Компані» неправомірними та таким, що порушують їх трудові права, позивачі звернулися до Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області зі скаргою на дії позивача.

На підставі зазначеної скарги було проведено вищевказану перевірку та винесено припис (а.с.95), яким було зобов'язано відповідача привести у відповідність з трудовим законодавством трудові відносини з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і забезпечити нарахування та виплату заробітної плати за період їх роботи на ТОВ «Голден Компані».

ТОВ «Голден Компані», вважаючи даний припис незаконним, оскаржила дії Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області до адміністративного суду.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року у задоволенні даного адміністративного позову ТОВ «Голден Компані» було відмовлено (а.с.69-71) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Голден Компані» - залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року - без змін (а.с.123-127).

Розглядаючи справу за даним адміністративним позовом суди встановили, що між ТОВ «Голден Компані» та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 фактично існували правовідносини, які виникають після укладення трудового договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивачі не довели обставин, якими вони обґрунтовували свій позов до ТОВ «Голден Компані» та без належних підстав відхилив як доказ зазначений припис Територіальної державної інспекції праці у Черкаській області . Як наслідок, суд першої інстанції ухвалив неправильне рішення, повністю відмовивши позивачам у задоволенні їх позовних вимог. У зв'язку з чим рішення суду першої інстанції належить скасувати, ухваливши нове рішення.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України працівники реалізують своє право на працю за допомогою укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в організації або у фізичної особи.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену даною угодою відповідно до внутрішнього трудового розпорядку.

Частиною 1 та 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Але відповідно до ч. 4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Зважаючи на надані сторонами докази та, враховуючи, що вказаними вище судовими рішеннями було доведено ту обставину, що між ТОВ «Голден Компані» та ОСОБА_7 і ОСОБА_6 з 15 листопада 2011р фактично існували правовідносини, які виникають після укладення трудового договору, позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають до задоволення частково.

Зокрема належить : встановити, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у трудових відносинах з ТОВ «Голден Компані» з 15 листопада 2011р до 05.12.2011р., коли вони фактично припинили роботу у даному ТОВ ; зобов'язати відповідача видати наказ про прийняття їх на роботу на посади менеджера з вантажоперевезення з 15.11.2011р. та внести відповідні записи до їхніх трудових книжок, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення Українивід 29 липня 1993 року N 58 (z0110-93) .

Відповідно до раніше зазначеної ч. 1 ст. 21 КЗпП України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язана виплачувати працівникові заробітну плату.

За таких обставин правомірною є вимоги позивачів і щодо нарахування та виплати їм заробітної плати, але лише за той час, що вони пропрацювали на ТОВ «Голден Компані», тобто з 15 листопада 2011р до 05.12.2011р., а не з 15.11.2011р. по день ухвалення рішення, як того просили позивачі в позові. Оскільки після 05.12.2011р. вони жодних робіт на підприємстві не виконували, а відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. При цьому, визначаючи розмір заробітної плати, належної до виплати на користь позивачів, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача заробітну плату, виходячи з встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати на час за який позивачі мають право на її отримання . Та, зважаючи на пропрацьований позивачами час з 15 листопада 2011р до 05.12.2011р. і встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (2857-17) розмір мінімальної заробітної плати з 1 жовтня - 985грн. та з 01 грудня - 1004грн., до виплати позивачам належить визначити по 985грн. кожному.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачена можливість відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, яка провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вказані обставини та допущені відповідачем порушення трудових прав позивачів, яких не було належним чином зараховано на роботу та не виплачено заробітну плату за пропрацьований час, що спричинило порушення їх нормального життєвого укладу, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від них додаткових зусиль для організації свого життя, колегія суддів вважає, що підлягають до задоволення їх вимоги про відшкодування моральної шкоди. У зв'язку з чим на їх користь належить стягнути з відповідача по 500грн. кожному.

Статтею 309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Тому, враховуючи вказані обставини, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року належить скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення вимог позивачів.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з чим, ухвалюючи рішення на користь позивачів, належить стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 214грн. 60коп., від сплати якого були звільнені позивачі при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково .

рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення моральної шкоди та заборгованості по заробітній платі - скасувати.

Позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» - задовольнити частково .

Встановити, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» з 15 листопада 2011р до 05.12.2011р.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Компані» видати наказ про прийняття ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на роботу на посадах менеджера з вантажоперевезення з 15.11.2011р. та внести відповідні записи до їхніх трудових книжок.