1990/22-ц-1072/12 Про стягнення заборгованості за договором кредиту - 13.09.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Підволочиського районного суду від 03 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В квітні 2012 року ПАТ "Універсал Банк" звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 040-2008-2404 від 10 липня 2008 року в розмірі 20 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становило 96834,00 грн. Позивач посилався, що ОСОБА_1, який є позичальником за кредитним договором, своїх зобов'язань не виконує, внаслідок чого утворився борг, суму котрого просив стягнути солідарно із ОСОБА_3, котра є поручителем за договором поруки № 040-2008-2404-Р від 10 липня 2008 року та ОСОБА_4, яка є поручителем за договором поруки № 040-2008-2404-Р/1 від 10 липня 2008 року укладеними в забезпечення зазначеного кредитного договору. Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконав, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредитному договору в сумі 156 907,13 грн. боргу та 1569,07 грн. - сплаченого судового збору.

Рішенням Підволочиського районного суду від 03 липня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" суму заборгованості по кредитному договору № 040-2008-2404 від 10 липня 2008 року в розмірі 156 907, 13 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 1 569, 07 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 040-2008-2404 від 10 липня 2008 року в розмірі 156 907, 13 гривень, 784,54 грн. судового збору та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог вказує на те, що позивачем 10.11.2010 року було направлено на її адресу вимогу, де вказано, що у випадку її невиконання термін повернення кредиту визначається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту її отримання. Враховуючи положення кредитного договору та повідомлення кредитора, днем настання строку виконання основного зобов'язання є 11.12.2010 року, оскільки позов до неї, як поручителя був пред'явлений у квітні 2012 року, то позивач пропустив шестимісячний строк звернення до неї з вимогою. Зазначає, що позовні вимоги до неї, як поручителя, не підлягали до задоволення, оскільки в договорі поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.

У судове засідання апелянт ОСОБА_3 не з'явилася.

Представник банку, відповідач ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, вважаючи рішення суду законним та обгрунтованим .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи із наступних мотивів.

Згідно ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що 10 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк»в особі керуючого Хмельницьким відділенням №1 ВАТ "Універсал Банк" Пулавського І.В. та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №040-2008-2404, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 20 000 доларів США, на строк до 10.07.2028 року під 14,95 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за спірним кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 040-2008-2404-Р від 10 липня 2008 року та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 040-2008-2404-Р/1 від 10 липня 2008 року.

Пунктом 4.2 зазначених Договорів поруки передбачена умова, що строком припинення поруки є повне виконання позичальником або поручителем зобов'язання перед банком.

Задовольняючи позов та стягуючи заборгованость за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як солідарних боржників, суд виходив з того, що, оскільки на момент звернення банку до суду позичальник не виконав зобов'язання з погашення кредитної заборгованості, порука не може бути визнана припиненою.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, так як він є обгрунтованим, відповідає зібраним доказам, обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, суд підставно прийшов до висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь банку заборгованості по кредитному договору № 040-2008-2404 від 10 липня 2008 року в розмірі 156 907, 13 грн., а також понесені судові витрати в сумі 1569,07 грн.

Доводи апелянта про те, що позивач пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимоги до неї, як поручителя, так як в договорі поруки не було встановлено строку припинення поруки, не заслуговують уваги суду виходячи з наступного.

Оскільки в договорі поруки не встановлено строку припинення поруки, то за змістом ст. 559 ч.4 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Кредитор до закінчення шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання -04 лютого 2011 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто під час дії договору поруки.

На час розгляду даного спору порука припинилась відповідно до вимог ч.4. ст. 559 ЦК України, а тому не потребує повторного припинення її в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Підволочиського районного суду від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.