Справа № 2-6049/11 

Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В. 

Провадження № 22-ц/0390/1484/2012 

Категорія:24 Доповідач: Шевчук Л. Я.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л. Я.,

суддів - Киці С.І., Гапончука В.В.,

при секретарі Шереметі Т.Г.,

з участю:

представника позивача - Остапчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом державного комунального підприємства (далі - ДКП) «Луцьктепло» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню, за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року,

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року, яким позов ДКП «Луцьктепло» по даній справі задовольнено.

Постановлено стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в користь ДКП «Луцьктепло» заборгованість за послуги по теплопостачанню в розмірі 10927,45 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в користь ДКП «Луцьктепло» судові витрати по справі, а саме: 105,47 грн. судового збору та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, по 67,74 грн. з кожного відповідача.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідачі, покликаючись на незаконність судового рішення із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задовольненні позову відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі не проводять оплату послуг по теплопостачанню, які надаються в квартиру, де вони проживають, а тому суд стягнув з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті за комунальні послуги в межах строку позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечив та просив її відхилити, відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце судового розгляду, про що свідчать розписки про одержання судових повісток, а тому суд розглянув справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу відповідачів слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 Та ОСОБА_3 зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою місцевого обчислювального центру (а.с. 5).

Також судом установлено, що ДКП «Луцьктепло» надає в квартиру відповідачів послуги по теплопостачанню, якими останні користуються.

Відповідно до вимог закону, а саме статей 66, 67, 68 ЖК України, наймач зобов'язаний щомісячно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги по теплопостачанню.

Проте, всупереч зазначеним вимогам закону відповідачі не проводять оплату послуг по теплопостачанню, у зв'язку з чим за період з листопада 2002 року по жовтень 2010 року у відповідачів перед ДКП «Луцьктепло» утворилась заборгованість по оплаті в розмірі 16731, 41 грн., що стверджується поданим позивачем розрахунком нарахувань по оплаті послуг з теплопостачання, з яких заборгованість за опалення складає 10014,77 грн., а за гарячу воду - 4716,64 грн.

При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті за послуги по теплопостачанню з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і трьох процентів річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) в межах строків позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як вони відповідають встановленим обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надає в квартиру відповідачів послуги з теплопостачання, оскільки в квартирі облаштовано індивідуальне опалення, на увагу не заслуговують, так як зазначені обставини не доведені жодними доказами.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги ДКП «Луцьктепло» в межах строків позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не навели доводів щодо спростування висновків суду. Відтак колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування заочного рішення суду першої інстанції немає.

Судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.