0441/311/12 Про визнання недійсним договору про надання послуг щодо придбання транспортного засобу - 29.08.2012 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про визнання договору недійсним, стягнення витрат.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5, -

У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» (далі - ТОВ «Авто Житло План») про визнання договору недійсним, стягнення витрат, посилаючись на те, що 22.12.2011 він уклав договір про надання послуг на придбання транспортного засобу з ТОВ «Авто Житло План», відповідно до якого товариство надає вказані послуги для придбання необхідного товару за попередньо накопичені кошти з частковою сплатою його вартості з наступною сплатою залишкової вартості протягом достатнього для учасника часу, а учасник програми «Авто Житло План» сплачує реєстраційний платіж, щомісячні платежі у рахунок оплати товару та адміністративні витрати на користь товариства.

При укладенні цього договору він сплатив ТОВ «Авто Житло План» 14 500 грн.. Сплатою цих платежів у встановленому товариством розмірі товариство створило несправедливі умови, дисбаланс інтересів на свою користь, чим порушило його права як споживача. Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливість умов договорів, порушення принципу рівності прав та обов'язків сторін є підставою для визнання їх недійсними.

Крім цього, діяльність товариства фактично є нечесною підприємницькою діяльністю, оскільки представник товариства Бабіч Д.В. запевнив позивача, що вони укладають кредитний договір та після сплати реєстраційного платежу позивач отримає кошти на придбання автомобіля, які буде зараховано на рахунок автосервісу, обраного позивачем. Таким чином, відповідач нечесною підприємницькою діяльністю ввів його в оману, тому відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" просив визнати цей договір недійсним та повернути сплачені кошти у сумі 14 500 грн. та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано недійсним договір №043914 від 22 грудня 2011 року про надання послуг між ОСОБА_6 та ТОВ «Авто Житло План»

Стягнуто з ТОВ «Авто Житло План» на користь ОСОБА_6 14500 грн. суми реєстраційного платежу за договором, 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 16500 грн.

Стягнуто з ТОВ «Авто Житло План» на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин по справі.

Так, позивачем не доведено введення його в оману при укладенні спірного договору, оскільки цей договір підписаний позивачем, що підтверджує беззаперечне прийняття позивачем його умов без будь-яких застережень і про надання кредиту в договорі не йдеться. Жодна з умов договору при його підписанні не замовчувалась і позивач добровільно погодився сплатити комісійні платежі, і ці умови договору не суперечать ч.1 ст. 903 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (1023-12) , а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Діяльність товариства не заборонена законом та дружина позивача надала письмову згоду на укладення її чоловіка спірного договору, а тому доводи позивача є безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач помилявся щодо істотних умов договору, щодо прав та обов'язків відповідача та не мав наміру укладати договір про надання послуг, умови договору складні для сприймання та містять у собі елементи договорів купівлі-продажу та доручення, що є підставою для визнання його недійсним.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Відповідно до вимог ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 19, 20 постанови № 9 від 06.11.2009 (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин, вчинений під впливом обману, є оспорюваним і на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Таким чином, у спорі, пов'язаному із визнання недійсним договору вчиненому під впливом оману, підлягають встановленню наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману.

Судом встановлено, що між ОСОБА_6 та ТОВ «Авто Житло План» 22 грудня 2011 року укладено договір (далі - Договір) з додатками про надання послуг за № 043914 з метою придбання транспортного засобу орієнтовною вартістю 290 тис. грн. (а.с. 4-9).

Відповідно до ст. 1 Договору його предметом є надання системи послуг, спрямованих на придбання товару через Програму «Авто-Житло», організовану товариством. Діяльність «Авто-Житло» регламентована Умовами діяльності Програми «Авто-Житло», що є додатком № 2 вищевказаного договору.

Строк дії Договору з 22 грудня 2011 року по 22 грудня 2026 року.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «Авто Житло План» зобов'язалося надати послуги, зокрема: зареєструвати учасника програми, організовувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару, здійснювати оплату товару, зазначеного в Додатку № 1 та забезпечувати отримання товару.

Згідно Додатку № 1 Договору позивач став учасником Програми «Авто-Житло» по придбанню транспортного засобу орієнтовною вартістю 290 000 грн., його щомісячний чистий платіж складає 1 611,11 грн., щомісячні адмінвитрати 1 740,00 грн., а щомісячний повний платіж становить 3 351,11 грн. (а.с.5).

Позивач, згідно ст. 3 зазначеного договору зобов'язався сплатити реєстраційний платіж, що становить 5 %, в т.ч. ПДВ, від суми, визначеної у п.1.3. цього Договору, яка сплачується авансом, при підписанні договору, сплатити Комісійну плату у термін не пізніше 5-ти календарних днів з дня отримання від Товариства повідомлення про надання Права на отримання товару, в розмірі 5 %, в т.ч. ПДВ, від суми, визначеної у п. 1.3. цього Договору, щомісячно сплачувати чисті платежі, адміністративні витрати, отримати товар в порядку, передбаченому у Додатку № 2.

Відповідно до умов діяльності програми «Авто-Житло», Реєстраційний платіж - це сума, що встановлюється на договірній основі між Учасником Програми «Авто-Житло» та Товариством і не перевищує розмір, встановлений п. 3.1 Договору, що сплачується за надані Товариством послуги з реєстрації учасника Програми «Авто-Житло», адміністративні витрати -це щомісячна плата за послуги товариства з організації та проведення щомісячних розподільчих актів та ведення обліку Учасників програми та плата, що покриває загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, чистий платіж -це часткова оплата вартості Товару, за рахунок якої Товариство здійснює купівлю Товару і розмір якої визначається шляхом ділення ціни Товару на кількість платежів, зазначених у Графіку платежів (а.с. 5-8).

Із дослідженого у судовому засіданні Договору та Додатків до нього, які підписані позивачем, вбачається, що учасник Програми «Авто-Житло», тобто ОСОБА_6 заявляє, що отримав всі коректно викладені пояснення від представника ТОВ "Авто Житло План", підтвердив, що вся надана йому інформація відповідає змісту Договору та його Додаткам і не суперечить їм, уважно прочитав, зрозумів Договір та всі Додатки до нього, правові наслідки і гарантує дійсність своїх намірів, добросовісність своїх дій по відношенню до інших осіб, співвласників, в тому числі подружжя та отримав її погодження на здійснення даного Правочину, а також стверджує, що кошти, які сплачуються згідно з умовами Договорів не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, що засвідчив своїм підписом (а.с. 9).

Аналогічна інформація міститься також, і підписана позивачем, у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору, що спростовує твердження позивача про те, що при підписані Договору та Додатків до нього він відповідачем був введений в оману.

Таким чином, позивачем не доведено та не надано належних доказів на підтвердження помилкового сприйняття ним змісту правочину та наявності обману зі сторони відповідача при укладенні оспорюваного правочину і не доведено, що відповідач діяв всупереч дійсному волевиявленню позивача, а отже не доведено порушення прав позивача.

Не може погодитись колегія суддів з доводами позивача та висновком суду першої інстанції щодо невідповідності Договору положенням ЦК України (435-15) та складність його до сприймання, що призвело до помилкового укладення позивачем змішаного Договору замість кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг надаються уповноваженим органом у сфері регулювання ринків фінансових послуг України. Цей орган також здійснює нагляд за діяльністю у сфері надання фінансових послуг та застосовує заходи впливу у разі порушення законодавства про фінансові послуги.

Як встановлено судом, ТОВ «Авто Житло План» формує сталі групи осіб з метою купівлі товару в групах без залучення банківських чи інших капіталів, по принципу самофінансування і розподілу зібраних в групі коштів. За адміністрування зазначеної послуги товариство стягує передбачену в договорі плату. Даний вид діяльності не можна ототожнювати з пірамідальними схемами. Це також вбачається з листа від 12.05.2011 року №5503/39-9, в якому Держфінпослуг підтвердило, що Товариство здійснює операції з адміністрування придбання у групах. Дана операція містить певні ознаки фінансових послуг, проте на сьогодні до жодного виду фінансових послуг не віднесена.

Таким чином, Держфінпослуг чітко визначає діяльність Товариства як такою, що незаборонена діючим законодавством України, тим самим підтверджує той факт, що цей вид діяльності ніяким чином не стосується певних пірамідальних схем діяльності.

Згідно п. 11.1 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" № 3462-VI (3462-17) , передбачено, що адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах визначається як фінансова послуга, а тому даний вид діяльності визнано на законодавчому рівні.

Не вбачає колегія суддів підстав для визнання Договору недійсним у зв'язку з його укладенням ОСОБА_6 без згоди дружини.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір про надання послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу.

Відповідно до ст. 910 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведеної норми випливає, що договір про надання послуг є угодою спрямованою на виконання певних дій або здійснення певної діяльності. Отже, оспорюваний позивачем договір за своїм змістом не є договором про розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує дотримання вимог ч.3 ст. 65 СК України. Оспорюваний договір не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому ст. 65 СК України, на яку посилається позивача і яка регулює виключно відносини щодо розпорядження майном, що є у спільній власності подружжя, застосуванню до спірних відносин не підлягає.

Крім того, матеріали справи містять розписку ОСОБА_6 від 22.12.2011р. про те, що остання не заперечує проти укладення її чоловіком - ОСОБА_6 зазначеного Договору.

Посилання позивача на те, що Договір від імені ТОВ «Авто Житло План» підписав представник товариства Бабіч Д.В., який не пред'явив позивачеві підтверджень своїх повноважень на укладення цього договору, не можуть бути підставою для визнання його недійсним, оскільки такі підстави не передбачені чинним законодавством та Бабіч Д.В. діяв на підставі довіреності №23 від 21.02.2011р. і ТОВ «Авто Житло План» ніколи не заперечувалась легітимність його повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не доведено того, що кошти внесені ним на виконання договору були отримані відповідачем шляхом обману, а також того, що відповідач ввів його в оману щодо обставин, що мають істотне значення, колегія суддів, приходить до висновку про скасування рішення суду з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з недоведеністю обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, та порушення судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про визнання договору недійсним, стягнення витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 2,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» задовольнити.

рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» про визнання договору недійсним, стягнення витрат відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.