Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів Забродського М.І., Миніч Т.І.

при секретарі Ямковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», відділення «Житомирське РУ» акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення суми банківського вкладу та відшкодування збитків у зв»язку з простроченням повернення банківського вкладу

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2011 року,

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», відділення «Житомирське РУ» акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення суми банківського вкладу та відшкодування збитків у зв»язку з простроченням повернення банківського вкладу. В своїй заяві просив стягнути з ПАТ "Родовід Банк" банківський вклад в сумі 15000 доларів США, індекс інфляції в сумі 1618,21 доларів США, пеню в сумі 243,54 доларів США, штраф в сумі 47,18 доларів США, проценти на вклад в сумі 130,53 доларів США. В обґрунтування позову зазначав, що 20.07.2010 року він уклав із відповідачем договір банківського вкладу на суму 15000 доларів США строком на три місяці із процентною ставкою 8,3% річних. Після закінчення строку договору, а саме 20 жовтня 2010року, відповідач своїх зобов'язань не виконав і вклад не повернув. Під час розгляду справи позивач уточнив вимоги і просив стягнути з відповідача: борг з урахуванням індексу інфляції 19147,78 доларів США; пеню в сумі 2761,75 доларів США; три проценти річних в сумі 472,19 доларів США; проценти за період прострочення повернення вкладу в сумі 1306,3 доларів США (а.с.74-79).

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 7 листопада 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ "Родовід Банк" повернути ОСОБА_1 банківський вклад в сумі 15000 доларів США, а у випадку відсутності цього майна стягнути з відповідача на користь позивача 119635грн.50 коп. Зобов'язано ПАТ "Родовід Банк" повернути ОСОБА_1 проценти за користування коштами в сумі 2761,45доларів США, а у випадку відсутності цього майна стягнути з відповідача на користь позивача 22024грн.50 коп. Зобов'язано ПАТ "Родовід Банк" повернути ОСОБА_1 три відсотки річних в сумі 472,19доларів США, а у випадку відсутності цього майна стягнути з відповідача на користь позивача 3766грн. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 120 грн. та в дохід держави - судовий збір в розмірі 1454,26грн.

В апеляційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на неповноту з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що Банк виконав свої зобов"язання в повному обсязі, в тому числі і в частині повернення нарахованих процентів за договором банківського вкладу, який було укладено між Банком та позивачем, строк дії якого закінчився, відповідно будь-які підстави для стягнення штрафних санкцій відсутні. Зазначає, що судом неправомірно взято до уваги пояснення позивача про те, що він у строк закінчення договору звертався до Банку з метою отримання вказаного вкладу, оскільки такі пояснення не підтверджені жодними доказами.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 20 липня 2010 року ОСОБА_1 уклав з публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" договір № ДРД.103.ОЩЛОЯЛ03-4814/07-2010 про строковий банківський вклад "Ощадний" та внесення грошового вкладу на строковий депозитний рахунок, згідно якого Банк прийняв від нього вклад у розмірі 15000доларів США строком на 3 місяці. Банк зобов"язався повернути вкладнику суму вкладу 20 жовтня 2010 року і проценти на умовах та в порядку, встановлених вказаним договором /а.с.7-8/.

Процентна ставка за вкладом встановлена у розмірі 8,3 проценти річних від суми вкладу /п.2.2 Договору/.

Пунктом п.1.2 Договору передбачено, що у разі, якщо вкладник не витребує вклад зі спливом строку, встановленого п.1.1. Договору, цей Договір вважатиметься продовженим на умовах банківського вкладу на вимогу, які діятимуть в Банку на той час та такий вклад переноситься на рахунок з обліку вкладів на вимогу.

Судом встановлено, що станом на 20 жовтня 2010 року позивачу вклад не повернуто.

Основним доводом в апеляційній скарзі Банку є посилання на те, що позивач звернувся за отриманням свого вкладу лише 10.11.2010 року, тобто після закінчення дії договору. Банк вказує, що судом неправомірно взято до уваги пояснення позивача про його звернення до Банку з метою отримання вкладу 20.10.2010 року, оскільки позивач, в порушення вимог ст.60 ЦПК, не надав жодного доказу на підтвердження таких відомостей.

Однак такі твердження Банку не відповідають дійсності, оскільки в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву від його імені, адресовану голові правління "Родовід Банку", підписану також позивачем, у якій ставиться вимога про повернення депозитного вкладу позивача на суму 15000доларів США . На заяві міститься штамп "Родовід Банку" з датою 20.10.2010 року, вхідний номер 325.

Відтак Банк, в порушення норм ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, безпідставно не виконав зобов"язання та не повернув позивачу 20.10.2010 року суму вкладу з процентами, а продовжив Договір на умовах банківського вкладу на вимогу, хоча таку дію Банк може вчинити лише тоді, коли вкладник не витребує вклад зі спливом строку, встановленого п.1.1 Договору, у даному випадку - 20.10.2010року /п.1.2 Договору/.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов"язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Банк умов договору не виконав та не повернув строковий вклад у передбачений договором строк - 20.10.2010 року.

Статтею 1061 ЦК України визначено, що проценти на суму вкладу є платою за користування коштами, одержаними банком за договором вкладу.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що нарахування процентів на вклад починається з дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, і закінчується в той день, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку з інших підстав.

Оскільки вклад позивачу не повернуто з вини Банку, то зобов"язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України та не припиняє правовідносин сторін договору.

Відтак, за умов доведення позивачем факту звернення його до Банку з метою отримання вкладу у день закінчення Договору про строковий банківський вклад "Ощадний" - 20.10.2010 року та своєчасного неповернення вкладу з вини Банку, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про задоволення позовної вимоги про стягнення процентів.

Оскільки грошовим зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), то кредитор має право вимоги від боржника виконання його обов"язку.

Таке грошове зобов"язання виникає як з договору, так і на інших підставах, передбачених законом України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Банк несе перед вкладником відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання умов цього Договору в порядку, встановленому цим Договором та чинним законодавством України.

Оскільки прострочено повернення вкладу з вини Банку, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині нарахування трьох процентів річних від простроченої суми вкладу як способу захисту майнового права позивача.

Доводи Банку в апеляційній скарзі, які ґрунтуються на його твердженнях, що позивач звернувся за отриманням свого вкладу лише 10.11.2010 року, тобто після закінчення дії договору, а тому дії Банку є правомірними і підстав для стягнення з нього /Банку/ процентів та будь-яких штрафних санкцій немає, не заслуговують на увагу з підстав наведених вище.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 7 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Справа 0604/2-1467/11 Головуюча у 1 інстанції Галацевич О.М.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г.С.