Справа № 22-ц/1690/3002/2012

Головуючий по 1-й інстанції Предоляк О.С.

Суддя-доповідач: Абрамов П. С.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Омельченко Л.М. Хіль Л.М.

При секретарі: Колеснік Л.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

На рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 червня 2012 року

В справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»про припинення договору поруки,

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 червня 2012 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства ПАТ « Кредитпромбанк»заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2010 року станом на 3 квітня 2012 року в сумі 3260787 грн. 40 коп.., а саме прострочена заборгованість за кредитом 2 584 396, 52 (два міль мільйони п'ятсот вісімдесят чотири тисячі,триста дев'яносто шість)грн.., прострочена заборгованість за відсотками -596 390.8 (п'ятсот дев'яносто шість тисяч триста дев'яносто, 88 )грн.. та пеня у розмірі 80 000 грн.(вісімдесят тисяч ) грн.. та у повернення сплачених судового збору у розмірі 1 609, 5 (одна тисяча шістсот дев'ять, 50)грн.. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 (шістдесят) грн.. з кожного.

В іншій частині позову публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» відмовлено.

Відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у задоволені зустрічного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохав рішення суду скасувати, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, як директором ТОВ «Райагрохім», 20 травня 2010 року укладено кредитний договір № 30/04/10-КЛТ, згідно п.1.1 якого сторони обумовили процедуру та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2 600 000 грн. із строком повернення до 19 травня 2012 року.

Цим же договором п. 2.6 встановлено, що процентні ставки будуть встановлюватися в додаткових угодах за кожним кредитом ( а. с. 10) .

В цей же день, 20 травня 2010 року (а. с. 13) між банком та ТОВ «Райагрохім» укладено додаткову угоду № 1,відповідно до якої банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 584 396, 52 грн. під 26% річних.

В цей же день, 20 травня 2010 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3, як директором ТОВ «Райагрохім», укладено ще дві додаткові угоди до кредитного договору щодо зміни п.3.4.3 основного договору.

В цей же день між банком та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рахунок забезпечення кредитного договору були укладені договори поруки, п.1.2 якого передбачено, що поручителі ознайомлені з умовами основного кредитного договору щодо розміру кредитної лінії та що відсоткова ставка за користування кредитом буде встановлюватися в додаткових угодах за кожним кредитом.

( а. с. 22, 23 )

Також суд встановив правильно, що ТОВ «Райагрохім умови основного кредитного договору не виконує та має за ним заборгованість.

Вірно встановивши вказані обставини місцевий суд задовольнив позовні вимоги позивача.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог місцевий суд також правильно виходив з того, що згідно з ст. 2 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства та те, що сторони мають право відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Так, поручителі у справі на власний розсуд, диспозитивно розпорядилися своїми правами та погодилися, що розмір відсоткової ставки буде визначатися в додатковій угоді при отриманні кредиту.

Зазначені пункти кредитного договору за своєю суттю не суперечать вимогам чинного законодавства щодо свободи договору.

Доводи апеляційної скарги, що вказані пункти основного договору та договору поруки ( щодо права на визначення відсоткової ставки в додаткових угодах) є нікчемними не ґрунтуються на законі.

Так, ст. 638 ЦК України дає визначення істотних умов договору.

Умови кредитного договору № 30/04/10-КЛТ, згідно п.1.1 якого сторони обумовили процедуру та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 2 600 000 грн. не суперечать вимогам чинного законодавства.

Додатковими угодами чітко визначено суму кредиту та встановлено фіксовану відсоткову ставку, що не суперечить вимогам ст.ст. 1054- 1056-1 ЦК України.

Не суперечить вимогам матеріального права і укладені між сторонами договори поруки, які за формою та змістом відповідають вимогам ст. 553 ЦК України.

Правильно місцевий суд зробив висновки що відсутні підстави для припинення дії договору поруки у відповідності до вимог ст. 559 ЦК України, оскільки при укладенні договору поруки поручителі, диспозитивно розпорядившись своїми правами, погодилися, що розмір відсотків буде визначатися додатковою угодою між банком та основним боржником.

Є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо невірного тлумачення судом п. 4.3. договору поруки, оскільки зміни до договору поруки не вносилися.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо зменшення розміру пені колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом розмір пені - 80 000 грн. є пропорційним основній сумі боргу тому підстави для його зменшення у відповідності до вимог ст. 551 ЦК України не встановлені.

Керуючись ст. 303, п.1.ч.1 ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.