Справа № 22ц/0590/8422/2012 р. 

Головуючий в 1 інстанції Нікішин Ю.В.

Категорія 26 Доповідач Ларіна Н.О.

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Зінов'євої А.Г.

суддів Ларіної Н.О., Смєлік С.Г.

при секретарі Якубовській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві, -

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебував у трудових відносинах з 25 травня 1990 року по 10 лютого 1993 року. 29 липня 1992 року при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, позивач отримав тілесні ушкодження, за якими на підставі МСЕК від 08 грудня 1994 року встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25 % безстроково. З вказаного часу пошкодження завдають йому фізичного болю та моральних страждань. Вважав, що діями відповідача, яким не було належним чином забезпечено безпечних умов праці, йому спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої на підставі вимог ст.ст. 153, 233, 237-1 КЗпП України та 1167-1169 ЦК України (435-15) просив стягнути на його користь грошову компенсацію в розмірі 30 000 грн.

рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 червня 2012 року позовні вимоги задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 7 000 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 306.18 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просив рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В доводах апеляційної скарги відповідачем зазначено, що судом не була надіслана копія позовної заяви, за травмою 20.07.1992 року позивач був обстежений та висновком МСЕК від 08 грудня 1994 року визначено 25 % втрати працездатності безстроково. За зазначеним трудовим каліцтвом відповідач виплатив відповідно до «Правил » одноразову допомогу та щомісячну доплату у зв'язку з частковою втратою працездатності. Відповідачем в скарзі зазначено, що на момент виникнення у позивача права на отримання моральної шкоди діли «Правила », за якими розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 200 мінімальних заробітних плат незалежно від будь яких виплат, розмір мінімальної заробітної плати на час виникнення у позивача права (08.12.1994 року) складав 60 000 крб., тобто суд неправомірно застосував законодавство, що на час виникнення правовідносин не діяло, ст. 237-1 КЗпП України введена в дію у 2000 році.

В апеляційний скарзі відповідач зазначає, що позивачем не доведена протиправність дій відповідача, при укладенні трудового договору відповідач не приховував від позивача умови праці, позивачем не доведені незворотність наслідків, позивач є працездатним. Також, на думку відповідача позивачем не надано доказів про сплату послуг адвоката, які у відповідності до закону обмежені та обчислюються виходячи з того, що зазначеній особі виплачуються 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, виходячи з мінімального заробітку на 2012 рік розмір мінімальної погодинної заробітної плати складає 6,43 грн., а 40% від зазначеної суми 2,57 грн.

Позивач, його представник та представник відповідача в засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - телефонограмами від 06 серпня 2012 року, які зареєстровані у журналі телефонограм № 1 №№ 1114, 1115 та листом з повідомленням, до суду надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та постановити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються вимогами ст. 237-1 КЗпП України та ст. 268 ч. 1 п. 3 ЦК України.

Між тим, такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємстві відповідача у якості прохідника 5 розряду з 25 травня 1990 року по 10 грудня 1993 року. 29 липня 1992 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, згідно висновку МСЕК від 08 грудня 1992 року встановлено 25 % втрати працездатності безстроково.

Як вбачається з встановлених судом обставин, право позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження здоров'я при виконанні трудових обов'язків, виникло з моменту первинного встановлення втрати професійної працездатності, тобто з 08.12.1994 р.

У даному випадку правовідносини регулюються Законом України «Про охорону праці» (2694-12) , який введено в дію з 24 листопада 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року N 2695-XII (2695-12) ).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону праці», відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Такий порядок був передбачений Правилами від 23 червня 1993 р. № 472 (472-93-п) , які введені в дію з 1 липня 1993 р.

Згідно абзацу 5 пункту 4 цих Правил (472-93-п) , за наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.

Пунктом 11, 40 Правил від 23 червня 1993 р. № 472 (472-93-п) передбачено, що моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат. Сума відшкодування моральної шкоди визначається відповідно до п. 11 цих Правил (472-93-п) .

На момент встановлення позивачу втрати працездатності мінімальна зарплата складала 60 000 крб. (постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення мінімальних заробітної плати і пенсії» від 01.06.1993 року № 3243-ХІІ (3243-12) ).

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» (762/96) українські карбованці підлягають обміну на гривні за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

Вирішуючи питання про розмір компенсації апеляційний суд дійшов висновку, що до даних правовідносин слід застосувати Указ президента України №762 від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» (762/96) за яким розмір мінімальної заробітної плати на грудень 1994 рік складав 0,60 грн., задовольнивши частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 грн. (0,60 грн. х 200 мін. заробітних плат) взявши до уваги висновок МСЕК від 08 грудня 1994 року, яким було встановлено 25% втрати професійної працездатності вперше безстроково. Доводи апеляційної скарги в зазначеній частині обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню: на користь позивача підтверджені витрати на правову допомогу розмірі 306, 18 грн. (а.с. 23), на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про помилковий розрахунок розміру стягнених витрат на правову допомогу, а саме, що 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи повинен складати 2,57 грн., оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року (590-2006-п) , на яку посилається відповідач, з 22 лютого 2012 року (постанова Кабінету Міністрів України № 127 від 22 лютого 2012 року (127-2012-п) ) не містить граничного розміру компенсаційних витрат 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п. 3, 4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» задовольнити частково.

рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 червня 2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві, витрати на правову допомогу 306 грн. 18 коп., а всього 426 (чотириста двадцять шість) грн. 18 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.